У барвах душі (поетична збірка, частина 2)

Галина Савчук

Сторінка 3 з 4
Місця,
Де дух панує незримий.

Сюди з усіх-усюд
Убогий та гожий
Мандрує різний люд.
На літургію в храм Божий.

Молитися. Просити спасіння.
Зважитись на одкровення.
Набути мудрості, прозріння.
Отримати благословення.

Таїнство Причастя пізнати,
Водиці цілющої
Й святої набрати
Торкнутися величі невмирущої.
(02.07.2000)
* * *
Якось із рання
Обранець богині кохання
Вирушив без вагання
Сам на полювання.

Вепра дикого не вбив,
Лише списом зачепив.
За що звір відплатив –
Юнака до смерті забив.

Афродіта зажадала,
Щоб з його крові зростала
Квітка жовто-золотава,
Яку горицвітом назвала.
(09.07.2000)
* * *
Над листяною розеткою
Спалахують жовті квітки.
Конкурують з кокеткою,
Затьмарюють зірки.

Первоцвіт оце весняний,
Всіма здавна знаний.
Його знайдете на узліссях
У лісостепу й на Поліссі.
(09.07.2000)
* * *
Висять питання:
Бути чи не бути?
Як в боротьбі за існування
Перемогу здобути?

В середовищі,
Де буття і смерть
Наче у видовищі
Розбивають одне одного ущерть.

Як?
Майстром камуфляжу стати?
Хитрістю вражати?
З вірою жити?
Ближніх любити?

Як?
Запитую усяк,
Доля дасть знак,
Серце підкаже,
Час покаже.
(20.07.2000)


* * *
Щастя – квітка
На канві життя –
Яскрава мітка,
Штрих буття.
(22.07.2000)
* * *
Очей блакить
Чарує щомить.
Вабить і вабить,
Поки не звабить.

Ніжну мадонну
В невідомість бездонну.
Де щастя тендітне
Яскраво квітне.
(02.10.2000)
* * *
Все сталося само собою
Легко і спонтанно:
Я залишилася з тобою
Раптово так, нежданно.

Любові чистої краплини
Засяяли у темряві душі.
Ніжності пречистої перлини
Переростають у вірші.
(7.12.2000)

2001
* * *
В природнє плетиво квіток
Вплітається любові вічної вінок.
Краса, любов – завжди єдині
Родзинки у прожитій днині.
(16.04.2001)
* * *
Чарівністю зайнялося довкілля...
Біжимо в часи дозвілля
У квітучий, дивний рай –
У парк, у поле, в гай.

Чарівністю займається й душа,
Стомлена, зневірена душа.
Квіти розквітають білі-білі,
Де були згарища, мрії перетлілі.
(16.04.2001)


* * *
Дивною чарівністю
Зайнялася душа.
Такою ніжністю
Пройнялася вона.

Струни золоті,
Як вперше у житті,
Забриніли в пустоті,
У сірому бутті.

Врочисто, бентежно
В цю чудову мить.
Любов справжня, щира
Серце ворушить.

Сліди її нетлінні,
Вагомі та сущі,
Нічим не замінні
Ліки цілющі.
(06.05.2001)
* * *
Гойдає вітер
Пелюстки свічок.
Сплітає з літер
Слів вінок –

Вдячності, шани
Для моєї Мами.
Засвідчать це каштани,
Обстріляні громами.
(13.05.2001)


* * *
Від кохання
Душа розквітає,
Шле світу вітання,
Величі набуває.

Цілющим дощем
Любов омиває
Серця. Вогнем
Чарівним огортає.

Радості хвилини,
Світло, тепло,
Усмішку дитини
Солодку муку, добро.

Красу, лад,
Гармонію, натхнення
Пестощів град,
Незбагненні одкровення.

Людині дарує
Основа основ.
Дрібниця чарує,
Як проймає любов.

Відмовитись,
Як стрілась на дорозі?
Не прийняти її?
Ніхто не в змозі...
(13.05.2001)

* * *
Із покоління в покоління
Передається вміння:
Піднятися і йти,
Коли уже несила йти.

Із покоління в покоління
Розкіш, животіння
Паралельно існують,
Серця людські хвилюють.

Із покоління в покоління
Гризе людей сумління.
Борсаються, як риби в сітці,
Не зупиняються на певній мітці.

Із покоління в покоління
Без наказу, без веління
Бережеться плетиво любові,
Його барви веселкові.
(29.03.2001)
* * *
Любов – і рух, і сила, і життя.
Любов – і радість, й щастя, й забуття.
Любов – це диво, незабутня мить.
Любов – родзинка, без якої важко жить.
(30.03.2001)
* * *
В житті прогресує
Гангрена байдужості.
По душах курсує
Гангрена байдужості.

Нищить, вбиває
Крихти добра.
Невблаганно стирає
Гуманність до тла.
(9.07.2001)
* * *
Зойком відчаю,
Благанням щастя,
Інколи недосяжним,
Як захід Сонця,
Щемить душа...
Котяться сльози
Пекучі, пекучі,
Як іскринки ватри.
Обіймає, обіймає
Темрява безмірна.
Де є також
Ясна блакить,
І сила, й віра,
Й рух і зародки
Незнаного нового.
(22.07.2001)
* * *
Коли любиш
Пишним цвітом
Квітне кохання...
(18.11.2001)
* * *
Вогненними краплинами
Непорозуміння сердечні
Падають на серце,
Наче лист в озерце.
(18.11.2001)

* * *
Закохалась...
Здавалось щастя
Квітло на деревах,
Витало в повітрі,
Відбивалось у водах озера.
Сміялось
промінням сонця.
Вигравало веселкою.
Промовляло
дзюркотінням струмка,
шелестінням листя.
Відгукувалось луною.
Пестило поцілунком
ранкової зорі.
Дихало
незвіданним прийдешнім.
(24.11.2001)


2002
Світлій пам'яті Тата

Ледь помітною зіркою
На туманному виднокрузі,
Може в радості, може у тузі.
Ввижається любий Тато.

Потьмарений віддаллю,
Затуманений маревом,
В іншому вимірі,
За межею життя.

Рідний, дорогий,
Як хочеться з Тобою посидіти,
Про все погомоніти,
Роздивитися Тебе.

Хоч би на хвильку
Забути втрату велику,
Що холодом відчаю
Заціпенила душу.

І жити!
Пам'ятаючи, як прагнув
Ти жити,
Бачити сонце і верби.

(02.05.2002)

* * *
Люблю цей світ!
Думка лине
Стрімко у політ!
Люблю цей світ!
Любов не гине
Вже багато літ!
Люблю цей світ!
Тепло моє долине
У множину бід!
Люблю цей світ!
Хіба хто докір кине,
Що в хаосі знаходжу цвіт!
(10.12.2002)

2003

* * *
Весна не подарує
ніжності відчуттів,
витівок вітрів.
Літечко не зачарує
Своїм ясним буянням,
пташиним вітанням.
Не вразить шурхіт
Листя під ногами.
Зима не подивує
Свіжістю і снігом.
(02.02.2003)
* * *
Поспішаю туди,
де цільна тиша панує,
сум та біль чатує.
Подумки повертаюсь
в дитинство, що закарбувалось
в пам'яті візерунками,
сюрпризами, дарунками...
Спантеличено зупиняюсь.
Прийшла. Стою. Міркую.
Згадуються слова мудреців
древньої Еллади: "Якщо тобі
пощастить, ти помреш молодим".
Ти Тату, гідний шани.
Хай земля Тобі буде пером...
(02.02.2003)

* * *
Коли зустрічаються він і вона,
Завжди наступає весна.
Все барвами грає,
Лихе все вмирає.

Коли зустрічаються він і вона,
Їм біда не страшна.
Вони безмірно щасливі,
Від щастя галасливі.
(01.05.2003)
* * *
Яке щастя
Хоч у сні
Погутарити з Тобою.
Заглянути
в очі осяйні;
Твоє
тепло відчути;
Слово
рідне почути.
(03.11.2003)

2004
* * *
Біль пронизує
Паралізує мов струм,
У душі спричиняє бум.
Хочеться кричати,
Плакати, визжати,
Його розігнати.
Біль, як заряд зберігається,
До нас повертається.
(14.01.2004)
* * *
Миттєво, мов гірлянда
Мерехтять роки.
Тьмяні, осяйні,
Веселі, сумні.
Роки втрат, потрясінь,
Злетів, падінь.
Цей феєрверк подій –
Рінгтон життя.
(14.01.2004)
* * *
Говоріть з батьками
Поки є нагода.
Говоріть яка погода,
Що бачили, чули,
Що купили, взули;
Питайте в них поради,
Шукайте в них розради,
Приділяйте увагу,
Демонструйте повагу,
Не соромтесь пригорнутись,
До них посміхнутись,
Поки є нагода...
(14.01.2004)
* * *
Небеса відкриті для молитви –
Польоту серця до Бога.
Відкинь буденні гонитви,
Молитва – твоя допомога.

Хаос думок, почуттів
Приводить до ладу,
Сприяє прощенню гріхів,
Душі дарує відраду.
(18.01.2004)
* * *
Крива усмішка
Родяться руїни,
Образ гірких пір'їни
Душа німіє,
Меркне все, темніє.
Крива усмішка –
У житті підніжка.
(11.02.2004)
* * *
Буває
Людина чекає,
Кого кохає.
Довго чекає...
У приходить той,
Хто її кохає.
До безтями
Кохає...
(15.03.2004)
* * *
Життя цікаве –
Без коньяку і кави.
Загвіздка лише в тому,
Щоб цікаве бачити самому.
(21.03.2004)
2005

* * *
Літечка краплинки
В жовтні – золоті перлинки.
Цвіт маків і каштана
Цілковита для людей омана.
(04.10.2005)
* * *
Сонячна доріжка –
На Пруті –
Усмішка сонця –
На воді.

Стежина до небес,
Омріяного раю,
Дивовижних чудес
Рідного краю.
(10.10.2005)


* * *
Осінній вернісаж,
Неповторний пейзаж,
Розмаїття кольорів,
Пора дощів, вітрів.
(10.10.2005)
* * *
З відвернутою головою
Швидкою ходою,
Хтось мимо проходить,
Когось до відчаю доводить.
(19.10.2005)
* * *
На грані смерті і життя –
Жахливі відчуття.
(19.11.2005)

2007

* * *
У кожній миті –
Своя чарівність,
Свій дощ,
Своя тиша...
(01.01.2007)


* * *
Я – часточка природи,
Дещиця її вроди,
Дощова краплинка,
Сонячна перлинка;
Пелюсточка ромашки,
Пір'їночка пташки,
Веселий спів струмочка,
Квіточка з віночка;
Наслідок кохання,.
Щирого зізнання.
Любові джерело,
Що зло перемогло.
(12.03.2007)

* * *
Існує "так",
Існує "ні".
Між ними –
Вакуум.
(13.03.2007)
* * *
Як ми у двох –
Нічого більш не треба!
Як ми удвох –
Сягає щастя неба!

Ясніше світить сонце,
Яскравіше мерехтять зірки,
Синичка заглядає у віконце,
Світлішає душа, думки...
(19.03.2007)

2008

* * *
Кохання – мальоване диво,
Неймовірний стан душі!
Легко та грайливо
Переростає у вірші.
(5.08.2008)

2009

* * *
Спогади-перлинки
Витають в повітрі,
Наче сніжинки,
Бешкетують у вітрі.

Осявають людину
Ясними зірками.
У минуле лину –
Думками-квітками.
(5.08.2009)

2010
* * *
Душі людської самоцвіти –
Безцінні та крихкі.
Ламаються як квіти,
Красиві та п'янкі.

Лелійте самоцвіти,
Пильнуйте перлини,
Що можуть душі зігріти
Щосекунди, щохвилини.
(16.01.2010)
* * *
Ніколи обман,
Не розсіється як туман.
Не зникне безслідно,
Попрацює плідно.

Порепає душу і тіло,
Попсує нерви уміло,
Розбудить пильність,
Послабить прихильність.
(19.11.2010)

2011

* * *
Сонце...
Краса...
Весна...
І біда,
Що ллється,
Мов вода
З відра...
(9.03.2011)
* * *
Народилася заново із болю,
Зрозуміла, що живу, що не помру.
Незбагненне щось відчула:
Сум'яття, смак життя.

Скупалася в рясних сльозах,
Загартувалась у думках-вітрах.
Помолилась, подякувала Богу
Й пішла в життя-дорогу.
(19.08.2011)

2012

* * *
Так боляче буває,
Серце біль стискає,
Сльози котяться немов горохи –
Ридаєш і не соромишся нітрохи.

Все кращого чекаєш.
Чому? Сама не знаєш.
Але спіткають неудачі,
Провали та нестачі.

І вже не мрієш,
Мрії не лелієш.
Приймаєш все як є.
І бажане реальністю стає...

Можливо, хочеш не тоді,
Шукаєш у мутній воді,
Можливо, планка зависока
Й через це в житті морока...
(21.03.2012)
* * *
Радій, що живеш –
За будь-яких обставин!
Що по життю пливеш,
Вибравшись з підвалин.
(7.06.2012)
* * *
Ніжно вимовляю слово "Мама".
У ньому стільки величі й добра,
Дитинства золотого панорама,
Щедроцвіту побажань гора.
(12.09.2012)
2013

* * *
Перлинкою,
Травинкою,
Росинкою,
Дощинкою,
Градинкою,
Хмаринкою,
Сніжинкою,
Перчинкою,
Пушинкою,
Струминкою,
Краплинкою,
Родзинкою,
Веселкою –
Виграє життя...
(06.02.2013)

2014

* * *
Війна...
Спустошена душа,
Контужені, каліки,
Бойовики-шуліки.
Ворожнеча, дорожнеча,
Колотнеча, колотнеча.
Жах та й годі –
Кажуть у народі.
(04.12.2014)

2015

* * *
Мрії розбиваються
Об буднів скелі.
Події розвиваються
По іншій схемі.

Люди дивуються,
Що пташині трелі,
Коли життя коректується –
Не такі уже й веселі.
(04.01.2015)
* * *
Маленька тваринка –
Собачка-родзинка
Яскрава перлинка,
Неповторна пушинка.

Клубочок ніжності й ласки,
Віночок вірності й казки,
Дзвіночок юності й краси,
Струмочок радості й роси.
(22.03.2015)
* * *
Дорожиш годинами,
Коли війна, коли біда,
Коли, здається виходу нема.
Дорожиш хвилинами...

Все цінуєш в порівнянні,
Розумієш, як було чудово,
Дивовижно, кольорово.
Шкода, що цінуєш в порівнянні.
(21.05.2015)
2016

* * *
Вже не буде як колись,
Журба та радість
У віночку сплелись,
Життя змінили якість.

2017

* * *
Метелики у животі,
Крила за спиною,
Летиш на висоті,
Сягаєш сонця за горою.
(13.07.2017)

2018

* * *
У полоні кохання
Залишаюсь без вагання.
Для душі надбання –
Справжнє кохання.
(10.08.2018)

2019

* * *
Бачити прекрасне волієш,
Від співу соловейка млієш,
Дню новому, сонцю радієш –
Душею не старієш.
(12.09.2019)

2020

* * *
Земля усміхається квітами,
Людина – коханням,
Перлами-дивоцвітами,
Щирим зізнанням.
(01.05.2020)



2021

* * *
Коли ідеш до Бога,
Світло не згасає.
Осяяна дорога,
Віра птахом ширяє.
(9.01.2021)
* * *
Трепетно і ніжно
Матусю любу обійму.
Від душі – на вушко,
Щастя їй нашепочу.
(25.10.2021)

2022

* * *
Відійшов у засвіти,
За нами споглядаєш,
Спалив усі мости,
У пам'яті блукаєш.
(02.02.2022)


* * *
Все від смутку задихалося,
Завмерло все на час.
Лихоліттю опиралося,
Щоб вітати миром нас.
(24.02.2022)
* * *
Попри грози і зливи,
Помічай щось красиве.
Попри вітру пориви –
Вір у майбутнє щасливе.
(24.03.2022)

2023

* * *
Квіткова мить,
Далі морози,
Душа щемить,
Замерзають сльози.

Земля засинає.
Тихо...
1 2 3 4