Профінансував вибори нового ректора банкір з газової галузі, теж його колишній друг.
Чимало викладачів і студентів вишу переконані, що Михайловича потрібно примусово лікувати у психіатрів. І то ще невідомо чи допоможуть уколи та пігулки. Дуже запущений випадок!
Як і університетські гуртожитки. Студенти регулярно скаржаться на умови проживання, коли на голови постійно валиться штукатурка. У вересні 2023 року стеля, що впала, в гуртожитку №4 пошкодила комп'ютер студентки. Прохала компенсації, але так нічого і не отримала.
Чому сімейний садист, скандаліст, безгосподарник та юрист-беззаконник навчить дітей росіян? Знову росія попереду планети всієї!
КРОПАЧОВ Микола Михайлович (1959), ректор Санкт-Петербурзького державного університету, другого в росії. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну підписав лист на підтримку російської агресії. Довірена особа путіна на виборах 2024 року. Знаходиться під персональними санкціями України.
Щось не віриться, що хоч і сякий – такий, але ж дипломований юрист Кропачов бездумно підписав лист – агітку на підтримку війни. За листом – не лише смерті цивільних українців, а й студентів другого по важливості університету росії, який очолює. Чи думає, що пронесе?
Микола Кропачов закінчив юридичний факультет тоді ще Ленінградського державного університету. Цей же факультет у різний час закінчили володимир путін та експрезидент росії Дмитро Медведєв, який був ще й учнем Кропачова і працював під його керівництвом в університеті. Відтоді й дружать. Коли Медведєв став президентом, то за його підтримки Кропачов отримав посаду ректора.
Щоб поставити своїх на ключові посади та вичистити неугодних, затіяв реорганізацію. Звільняв деканів за безвідмовною схемою: погрози зіпсувати репутацію, нацькувати правоохоронців, відкрити кримінальні справи. Студенти влаштовували серію пікетів на захист деканів і викладачів, а співробітники підписували листи з вимогою припинити звільнення. Кілька викладачів теж провели пікети: вимагали відправити Миколу Михайловича у відставку та повернути вибори ректора. У відповідь Кропачов розпочав звільнення і повністю розігнав факультет журналістики, що чинив найбільший спротив. Щоб уникнути нових публічних виступів, на всіх поверхах журфаку чергувала поліція.
Нехитрим способом вибудував жорстку авторитарну вертикаль влади: перетворив факультети на інститути. Декан – виборна посада — колектив самостійно вирішує, хто ним керуватиме. Інститутом же керує директор, призначений ректором і тільки йому підконтрольний. Просто і красиво зосередив все в своїх руках! Ректори — тирани росії, вчіться!
Про дружбу Кропачова з Медведєвим у місті вже кожна собака знає. Весь час вихваляється дружбою з ним, щоб ніхто не суперечив його свавіллю. Для залякування незгодних, може вийти з наради поговорити через телефон, а повернувшись, перепросить і пояснить, що треба було відповісти Медведєву. Певне, той без нього, як і без путіна, і кроку ступити не може. Примітивна брехня найефективніша!
Другий ректорський термін Кропачова у 2014 році розпочався з мітингу студентів і викладачів університету на Марсовому полі та петиції на ім'я путіна: учасники мітингу вимагали відправити ректора у відставку і знову зробити цю посаду виборною. Але нічого не досягли.
Не так давно росіяни вважали Санкт-Петербург головним осередком духовності країни, а університет другої столиці – одним з головних її центрів. За два десятиліття свого царювання ректор примудрився повністю вбити вільний дух вишу. Тепер не може бути й мови про дух свободи та відкритості в університеті. Існує негласна заборона на висловлення власної думки, а тим більше не санкціоновані коментарі журналістам. Коли вже так дуже хочеться поспілкуватися з журналістами, то доведеться погоджувати те, що збираєшся сказати, з прес – службою університету. Якщо треба когось притиснути чи звільнити, то миттю доведуть: співробітник порушив трудовий договір.
Ні вчена рада, ні деканати нічого не вирішують. Всі рішення спускаються з ректорату. Ось таку жорстку вертикаль влади вибудував!
Коли студентів затримували на мітингах, то їх ректор відразу відраховував з навчання. Пояснення відрахувань у горе – юриста Кропачова просте: посилається на статут вишу, де написано, що студент повинен дотримуватися закону, а якщо його затримали та оштрафували, значить, він порушив закон і його можна відрахувати. Тобто, за логікою великого юриста Кропачова з університету треба вигнати всіх, хто має штраф за перехід дороги у недозволеному місці.
Та такої дурні не має в жодному виші світу! За законом студенти повинні вчитися і виконувати правила, пов'язані з навчанням, а їхня політична позиція не повинна хвилювати ректора Держиморду. Спроби відраховувати студентів за протестні дії — це звичайне свавілля. Але геній правознавства Кропачов вмить напише юридичне обґрунтування яких завгодно порушень закону. Наприклад, що починати й закінчувати робочий день потрібно з молитви за здоров'я путіна чи зробити кожному чиновнику тату із зображенням керівника країни. Зверніться! Обґрунтує!
Викладачі говорять про великий відтік кадрів з університету, бо зарплати злиденні. З початком війни з вишу стали вичищати викладачів, які критикують рашистів та їх режим. За два роки пішли десятки людей, і більшість із них стикалися з тиском перед звільненням. Комусь обмежували доступ до аудиторії, хтось говорив про стеження. Практично всі пішли тихо, але колеги звільнених розповіли, що всі вони виступали проти війни й підписували відкриті листи, ставили антивоєнні аватарки в соцмережах і не дуже приховували свою думку.
Чимало претензій до університету. Рахункова палата виявляє неефективні витрати на пів мільярда рублів, але претензій до ректора немає. Кропачову про те нічого не відомо, хоч усі знають, що любить контролювати все до найменших дрібниць.
НАЙВІДОМІШИЙ САНТЕХНІК АФОНЯ
ТОПИВ ЗА ПУТІНА Й ВІЙНАМИ РЯТУВАВ СВІТ
Де не з'являвся актор, його вважали своїм хлопцем, пропонували випити, кричали вслід, як у головному фільмі його життя:
-Афоня! Давай руб!
Прізвисько Афоня приклеїлося до митця до кінця життя.
Роль недолугого пияка – сантехніка Афанасія Борщова зробила зіркою. Популярність зашкалювала, став символом радянського кіно.
Навіщо зганьбився і підписав лист зі схваленням інтервенції проти України?..
Усе забудеться, а його підпис під доленосним політичним документом залишиться у віках, переживе і славу від ролі пияка.
Російська культура століттями вливає в мізки росія: ми всі – маленькі люди, від нас нічого не залежить! що влада каже, те й робимо! і ми ні в чому не винні! з владою розбирайтесь!
Але залежить! І винні! І самим доведеться з владою розбиратися!
В інтерв'ю 2016 року актор назвав існування росії "порятунком світу" та закликав підтримати президента володимира путіна.
Та вас самих, громадяни путіністи, рятувати й лікувати час!
КУРАВЛЬОВ Леонід В'ячеславович (1936-2022), актор, народний артист рф. 2014 року підписав листа на підтримку інтервенції в Україну.
КОЩІЙ БЕЗСМЕРТНИЙ РОСТОВСЬКОГО РОЗЛИВУ
Ростов гордиться, що їх земляк — єдиний російський актор — володар призу Каннського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль. Актор на всіх перехрестях розповідав про прихильність до європейських цінностей. Та й фільм з режисером зробили, щоб це підтвердити.
Після початку вторгнення в Україну у 2022 році розхвалює свого друзяку рашиста актора Володимира Машкова, який на фасаді свого театру повісив величезну георгіївську стрічку у вигляді літери "Z" — символу війни проти України та геноциду українців:
-Літера Z мене абсолютно не лякає і не бентежить. Мені за неї не соромно. І я, навпаки, пишаюся цим. Я підтримую Володю Машкова, пишаюся, що на Театрі Олега Табакова висить буква Z. Георгіївська стрічка – це святе. Цим можна лише пишатися. Мені здається, будь-якій розсудливій людині очевидно: європейські цінності виявилися брехливими та фальшивими.
Про тих, хто не підтримує війну, актор говорить:
-Це боягузтво. Це дурість. Сміття.
Така маячня під час війни проти України вплинула на рішення путіна надати йому звання народного артиста.
А своєю найкращою роллю в кіно вважає Кощія Безсмертного, повного сил і енергії. Бо зіграв самого себе – ворога всього світлого?
ЛАВРОНЕНКО Костянтин Миколайович (1961), актор, народний артист. Знаходиться під персональними санкціями України.
ТЕРОРИСТ КУРЯТНИКА із ЗВІЛЬНЕННЯМИ НЕУГОДНИХ: БРЕХЛО і БЕЗДАР
Блатного синка зірок радянського кіно, з дитинства тягли батька – актори з великими зв'язками. Ніхто з театральних авторитетів не вважає його актором, якому можна довірити театр. Потрібної освіти не має, дуже середніх здібностей актор, а режисер, взагалі, нікому невідомий.
Лише син своїх батьків.
І дуже небайдужий до міцних напоїв...
Продовжувач династії отримав посаду під час війни проти України, коли особливо ніхто не хоче забруднювати свою репутацію театральними постановками на підтримку геноциду українців. І нащадки потім не відмиються! Алкану, звісно, все одно, йому по барабану, аби чарка! А, от, якби не був сином відомих акторів, чи поставили його по блату на посаду головного режисера? То – то!
Тож синочок знаменитих радянських акторів захапав державний театр у москві й поводиться з акторами, як з холопами. Головний режисер і зовні стає схожим на казкового персонажа Карабаса — Барабаса з казки про Буратіно, але вигаданий гад мав приватний театр, а цей – казенний. Перед призначенням на посаду клявся, що нікого не звільнятиме і зберігатиме трупу, не робитиме ремонти задля хабарів:
-Я не хочу бути тією мітлою, яка по-новому мете. Я не почну свою діяльність у театрі з ремонту кабінету та звільнень нецікавих мені артистів, у жодному разі.