Ринок "Троєщина"

Олег Петренко

Сторінка 14 з 26

Зараз намагаюся відкрити вам інший світ, щоб ви по-іншому почали ставитися до того, що відбувається. Можливо, це навіть не ваше життя займатись такими справами.

Демон:

— Мені від вас нічого не потрібно. Я вже сказав.

Василь Іванович:

— Не дивлячись на ваш зовнішній вигляд я вас розумію, але все ж таки вам потрібен відпочинок і на вигляд ви погано виглядаєте. Я розуміє що ви завжди звикли використовувати силу і для вас це звичайна справа і подивившись на вас я відразу побачив що ви маєте сильне тіло, і вас високий зріст дає перевагу будь-якій людині але все ж таки може ви не поспішатимете на мене нападати і починати бійку. У багатьох випадках краще домовитися, а потім щось робити, але я думаю, що завжди можна домовитися не поспішати когось бити.

Демон:

— Ви можете казати будь що але це ні по мені не пливе та ви тільки відтягуєте час але я нікуди не поспішаю та можу вас слухати довго та гірше буде вам що ви витрачаєте стільки сил щоб думати та намагатися мені переконати у моїх намірах. нічого не вийде.

Василь Іванович:

— Все ж таки я спробую і завжди є надія на раптові зміни. думати та жити новим життям. Не поспішайте мене бити та дайте мені сказати все до кінця, а там уже буде видно, що зміниться.

Демон:

— Нічого не зміниться.

Василь Іванович:

— Я багатьом людям допоміг та допомагаю, щоб вони почали жити новим життям і проживали своє щасливе життя, нічого такого небезпечного тут немає. Ви дивіться на мене, як на того, кого хочете вбити. Я вас розумію, що хтось вам щось сказав про мене і хтось вас сюди направив для того, щоб ви у мене забрали життя, але я б краще з радістю поспілкувався з тим, хто вам дає накази. Може не поспішатимете в мене я до вас цікавої розмови і коли я закінчу говорити, то тоді ви вже інакше думатимете і сприйматимете мене.

Демон:

— Так, у мене є свій наказ і цей наказ позбавити вас життя, — з цими словами демон почав більше думати, а його очі почали бігати з боку в бік, і він подивився вниз і на Василя Івановича, і напрочуд у нього вже почали змінюватися. думки, що було видно на обличчі. Василь Іванович дуже уважно за ним спостерігав, помітив те, що в нього всередині щось відбувається і з'явилося відчуття того стану, в якому він прийшов сюди, але став змінюватися і став ставати зовсім іншим, світлішим, а це відбивалося в його жестах і міміці. Почав розуміти те, що демон Василя Івановича розуміє і він прийшов з однією метою, але вже довго спілкується з ним і все змінюється. На вигляд демон схожий на смерть, але смерть вже почала діяти, а демон почав вагатися, незважаючи на погрози в кожному реченні. Василь Іванович надалі продовжив тягнути час та намагатися щосили знайти спільну мову для того щоб уникнути запланованої бійки адже Василь Іванович не хотів ні з ким битися і все що він хотів за такої ситуації в якій він зараз виявився так це вирішити питання завдяки мові спілкування, а він дуже добре спілкується, розуміючи людей з першого погляду та їх потреби, а цей демон потребував відпочинку. Демон був дуже втомлений і настільки виснажений, щоб потрібен був відпочинок, але залишався наполегливим у своєму рішенні, що доведеться деякий час ще з ним поспілкуватися з надією на те, що його наміри зміняться до кінця, і вони стануть іншими.

Василь Іванович посміхнувся і сказав:

— У вас не змінилися думки щодо того, що я вам сказав?

Демон:

— Ні.

Василь Іванович:

— А я думаю що процес почався і ще потрібен час для кінцевих змін і в кінці ви мене зрозумієте, що я мав рацію і краще не робити того, що ви задумали. Але у нас гарний початок у тому, що ви вже задумалися над моїми словами, це дуже добре це перша ознака того, що ви починаєте думати про щось набагато краще, ніж про мою смерть. Я не хотів би, щоб хтось думав про мою смерть. Я нічого в житті поганого не вчинив, ніколи про це не думав. Якщо ви бажаєте смерті, то я вас зрозумію і в такому разі допоможу і проаналізую ваш наказ про мою смерть. Питання виникає в тому, щоб мене убити, а навіщо мене вбивати, я ж вам не бажаю смерті, і розмовляю з вами.

Демон:

— Такий наказ, і це не я вирішив, а інший демон та іншого світу.

Василь Іванович:

— Я вас зрозумів, так швидше мені треба з ним поспілкуватися, і вам допомогти не здійснити дурниці та зупинити ваші наміри.

Демон:

— У вас нічого не вийде і ви ніяк не зустрінете іншого демона, віддавши такий наказ, а я ні як не зможу його не виконати і у вас немає жодних шансів на перемогу.

Василь Іванович:

— Добре, не злиться, я вас розумію. Я сам працюю в службі безпеки і знаю, що таке наказ, але я хотів би, щоб ви зупинилися і не поспішали робити таку справу. Це ж смерть і після неї точно нічого не повернути і тому я хочу з вами якось домовитися.

Демон:

— Наказ потрібно виконати незважаючи на вашу відмову померти.

Василь Іванович:

— Звичайно, я не хочу вмирати. Я жива людина і хочу ще довго жити. Я бережу своє життя і ціную його. Але зараз я хочу з великим бажанням продовжити розмову та бажаю, щоб ви мене вислухали до кінця.

Демон:

— У мене є час і кажіть все, що завгодно. Я дам вам перед смертю сказати те, що ви хочете.

Василь Іванович:

— Це дуже добре, що ви вже інакше розмовляєте. Слухайте мене уважно і не відволікайтеся. У мене до вас постає запитання. Як можна бажати людині смерті, яка хоче вам допомогти?

Демон:

— У мене наказ і я маю його виконати.

Василь Іванович:

— Але я не порушував закону, але нічого погано в житті не робив. Як можна позбавити таку людину життя?

Демон:

— Наказ є наказ.

Василь Іванович:

— Я так розумію у вас немає відповіді на моє запитання і ви наполягаєте на своєму. Гаразд, і розумію, що я далі вестиму розмову. Іншого виходу немає і є так є і це вже краще, ніж було на початку. Все ж таки я хотів би розібратися в тому, що зараз відбувається ваша поява мені не зрозуміла і я вам вдячний за таку можливість.

Демон:

— Міні самому цікаво, чому ви маєте таке бажання в цьому всім розібратися перед смертю.

Василь Іванович:

— Як усі я хочу жити і не померти сьогодні, якби ви опинилися в такій ситуації, то я впевнений у тому, що ви так само шукали б вихід зі становища.

Демон почав думати і сказав:

— Ви заважаєте тому, хто наказує мені і мені було наказано позбавити вас життя. Ваше добро не потрібне тому, хто наказав мені.

Василь Іванович:

— Хороше. Тепер я вас розумію, в чому річ. Я комусь заважаю своєю добротою і це комусь не подобається. Але вам потрібно зрозуміти, що я така людина і без цього не можу. Я завжди допомагав людям і вважаю це правильним рішенням, якщо у когось із людей були б такі можливості, як у мене, то він так само вчинив. Так люди живуть і жили і житимуть і на цьому побудована людська взаємність покращення один одного життя, а без цього життя було б набагато важче. Мені б не хотілося жити важко і щоб ті, хто тут працює так само жили, і тому я допомагаю всім кому можу допомогти. Це звичайна справа.

Демон:

— Я ж вам сказав, що це не потрібно демонові, який наказав мені.

Василь Іванович:

— Добре. Я вас добре розумію, що хтось вам примусово наказує відібрати у мене моє життя. Але зрозумійте зараз я шукаю вихід зі становища словами, і розумійте те, що я вам його просто так не від дам. Це в першу чергу, а в іншу тепер я знатиму, що я комусь заважаю своєю добротою, — нахилив голову, — цікаво що це за демон такий якому я не подобаюся і те, що я комусь роблю хороші справи і нічого поганого в життя я не робив, а тут у когось до мене таке зухвале рішення. Зачекайте.

Демон:

— Я нікуди не поспішаю і чекаю, коли ви вже наговоритеся.

Василь Іванович:

— Я допомагаю людям, я можу вам допомогти і я також можу допомогти тому, хто дає ці накази. важкого та надзвичайного тут немає. Це лише питання часу, коли вирішуються питання, і я зрадію з ним поспілкуюсь.

Демон:

— Це неможливо. Демон у жодному разі за вас не прийде. Якби він хотів прийти, то замість мене стояв і з вами розмовляв.

Василь Іванович:

— Може, ви йому треба передати, що я пропоную розмову та допомогу, і він подумає та змінить свій наказ.

Демон:

— Я вже вам відповів і жодних розмов не може бути.

Василь Іванович:

— Добре. Така пропозиція вам не підходить. Тоді йдемо далі і я не збираюся поступатись і будьте впевнені, що у мене до вас є ще пропозиції і вони можуть бути цікавішими.

Демон:

— Спробуйте, адже ви зараз витрачаєте свій час та зусилля, і ви ніяк не зміните мого рішення. Я не можу відмовитись від наказу і не виконати його.

Василь Іванович:

— Я не витрачаю час. Якби не було змін, то я б нічого не говорив, а так я бачу що є можливість з вами домовитися і наполягаю на цьому і продовжуватиму намагатися щось у вас змінити, це кращий варіант, ніж те, що ви напали б на мене і почали бити. Мені цього не хочеться, і це боляче. Незважаючи на ваші заперечення все ж я наполягатиму на тому, щоб все змінити, робитиму це не раз але у розмові що я підтримую завжди у вирішенні справ.

Демон суворо подивився на Василя Івановича і сказав:

— Знову ви про ту саму пропозицію мені кажете. Я ще раз і вже не вперше вам повторюю те, що на мене це ніяк не вплине і в мене є свій наказ, який я повинен виконати. Я сюди прийшов не для того, щоб з вами розмовляти півгодини і не для того, щоб домовлятися. Я прийшов сюди для того, щоб у вас відібрати життя і я це зроблю. Ви мене не вмовите і не зміните мої наміри, якби ви не вміли говорити і якою б гарною людиною ви не були. Якщо мені наказали, то я повинен його в будь-якому випадку виконати і ви ніяк не вплине на моє рішення.

Василь Іванович дуже сильно злякався розуміючи що демон вже настільки злий на нього що він ледве тримається на місці і вже готовий почати його бити, але щось його справді стримувало і він цього не зробив, а Василь Іванович уважно подивився на цього демона і сказав:

— Добре. Ви помітили що я балакучий чоловік і завжди шукає підхід з різних боків і впевнений у тому, що вас не зупинити балаканею і що ви настільки наполегливо впевнені у своєму намірі, що я вас ніяк не переконаю. Я подумав інакше та бачу що те що ви планували зробити що ви зробите але чомусь ви сумніваєтеся. Ось це мене зупиняє, щоб почати першим бігти на вас і далі продовжувати намагатися порозумітися.

Демон невдоволено подивився:

— Я вас не боюсь, а аналізую те, як на вас напасти.

Василь Іванович:

— Тепер я вас розумію, чому ви так довго чекаєте і мене не слухаєте, — почав думати про те, щоб якось потягнути час і налаштувати себе не те щоб бути готовим вступити з ним у бійку, адже демон був високим і сильним і на вигляд небезпечним, – почав говорити такі слова, – добре.

11 12 13 14 15 16 17