Моя Пісня Пісень...
Моя Пісня Пісень, моя Ладо, княгине! О, де ж ти!
Я блукаю сто літ у пустелі — мільйонному натовпі!
До самісіньких нервів вже вичовгав Душу, мов мешти,
Серед смерчу чуттів невгамовний мій Дух вічно в наступі!
Без кольчуги зітхань, лиш в колчані стріла від Амура,
Водоспад Ніагарський в очах — екзальтованість дум!..