Завантаження

Вступ
З тихих озер загірної комуни йде Марія, яка асоціюється з мамою головного героя, бо в них обох існували доброта, наївність та тиха жура. Згадуючи її образ, головний герой втішає свій біль та незносну муку. Ця жінка каже, що він, її м'ятежний син, зовсім замучив себе. Подумки головний герой згадує свій життєвий шлях, що постає перед нами в образі привітних тополь. Але чути гул канонад: то насуваються дві грози. У цей же час мати каже, що поливала сьогодні м'яту. М'ята в тузі...