Завантаження

Тарас Шевченко, Сон ("У всякого своя доля...") (стисло)

(Поема (комедія))
Поема починається ліричними роздумами автора—оповідача. У кожного своя доля і свій "шлях широкий": хто зводить кам'яні мури, хто руйнує, хто намагається загарбати чужу країну, хто обирає ближнього, а хто потайки "гострить ніж на брата". Лицемір удає з себе тихого та богобоязливого, а сам тільки й чекає слушного часу, аби комусь "запустити пазурі в печінки". Інший будує розкішні храми і вихваляється своєю любов'ю до "отечества", з якого між тим "кров, як воду, точить"...

Читати скорочено за 5 хвилин →

Інші варіанти твору "Сон ("У всякого своя доля...")" скорочено: