Завантаження
Тарас Шевченко, На вічну пам’ять Котляревському (скорочено)
Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину.
Над водою гне з вербою
Червону калину;
На калині одиноке
Гніздечко гойдає,—
А де ж дівся соловейко?..
Дивіться також:
- На вічну пам'ять Котляревському (повний текст) ▲ читається за 3 хвилини