Завантаження
Михайло Чабанівський, Вірний (скорочено)
Ігор приїхав з міста влітку до тітки. Те, що побачив він у сусідньому дворі, дуже схвилювало його. Рудий хлопець, Только, тягав по саду цуценя, підстьобуючи його лозиною. Цуценя не встигало, переверталося й котилося по землі, як клубок ниток.
– Ти чого мучиш? — вигукнув Ігор.
– А чого його жаліти, коли він нам не потрібний? Все одно в діжці втопимо.
– Нащо ж топити? Краще віддай мені.
Рудий віддав цуценя. Але раптом передумав, відібрав і сказав, що просто так не може віддати...
Дивіться також:
- Вірний (повний текст) ▲ читається за 13 хвилин
- "Вірний" (шкільні твори)