Завантаження

І
Ледве Іванові виповнилося двадцять років, як його забрали в солдати. Не відпускали навіть попрощатися з рідними. Тільки на три дні нарешті відпустили.
Вдома зчинився великий плач, плакали і мати, і сестри. Тільки брат Онуфрій мовчав. Іван здивувався і запитав, невже йому не жалко. А у брата лише дві сльозини скотилися по щоках.
Попрощався солдат з усіма й пішов.
II
Пройшло два роки, та немає Іванові втіхи. Легшає тільки тоді, як помолиться Богові...