Завантаження
Павло Тичина, Похорон друга (скорочено)
Вже сумно вечір колір свій міняв
з багряного на сизо-фіалковий.
Я синій сніг од хати відкидав
і зупинився...
Чується плач, що відлунює, немов тисячі оркестрів. То плачуть сурми над померлим, яким гордилася вся країна. Ярославові довелося багато пережити, багато битися...
Дивіться також:
- Похорон друга (повний текст) ▲ читається за 10 хвилин
- "Похорон друга" (шкільні твори)