Завантаження

Борис Грінченко, Украла (скорочено)

Коли вчитель зайшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне.
— Що тут у вас діється?
Усі мовчали, стоячи навкруг одної парти. На тій парті сиділа Олександра. Це була дівчинка першого року навчання, дочка сільського писарчука-п’янички. Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл. Її біляве, у веснянках обличчя було біле, як крейда.
Озвалася Пріська — подруга Олександри. Батько її був у економії за прикажчика...

Читати скорочено за 2 хвилини →