Завантаження

Мати наряджає доню й радіє. А в душі тривога — навіщо чоловіка знову повели в сільраду. Мабуть, знову — давай як не гроші, так хліб.
Оленка несміливо питає, чи можна їй не йти до церкви, а то з неї сміються і вчителі, й учні. Син-первісток підкорився загалові і вважає віру пережитком. Мати сказала дочці, що коли дражнитимуть, хай промовчить. "їхнє зло щезне, а правда — ніколи". Дуже картала себе за те, що розгнівалася, коли Оленка принесла кілька поганих оцінок...