Завантаження

Стус бачив Тичину двічі. Перший раз — під час якоїсь наукової сесії. Тичина сказав кілька слів — досить невлад. Було враження, що до нього особливе ставлення — як до дитини або зовсім уже старої людини, якій вибачають і не таке. Стус був повен здивовання, що ця жива мумія розмовляє. А коли Тичина лежав мертвий в урядовому будинку на Інститутській, Стус зрозумів, що фізична смерть тільки наблизила поета до життя, що тепер він куди натуральніший за того манекена, якого він бачив у 64 (65?) році...