Завантаження
Борис Грінченко, Батько та дочка (стисло)
Десятирічна дівчинка Маруся, і її батько Максим, учорашні селян, три роки живуть у землянці неподалік шахти, де працює батько. Маруся залишалася сама, коли батько ходив на роботу, мама її померла, а братів чи сестрер у неї не було.
У Максима була одна мрія. Він був безземельний, і йому здавалося, немає найбільшого щастя над те, коли чоловік має клапоть поля. І розмовляючи одного разу увечері, він звірив дочці свої мрії…
— Ой і гарно було б, Господи! – скрикує Маруся, й оченята в неї блищать...