Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: "Ви моголи".
"Моголи! моголи!"
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: "Ви слав'яне".
"Слав'яне! слав'яне!"
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
Але ліберальне панство, хоч і кричить про свою любов до України, нічого не робить для свого народу, лише обкрадають людей і схиляються перед Москвою:
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв.
Оповідач вважає, що ті, хто вивчали усе іноземне, краще б і не повертались додому. Тепер:
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.
Славлячи минуле, вони не бачать його реалістично:
Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани
Ясновельможнії гетьмани.
Автор вважає, що потрібно дивитись на мунуле реалістично, крім того, вивчаючи чужу історію, не слід забувати своєї:
І чужому научайтесь
Й свого не цурайтесь.
Опопвідач закликає українців отямитись, і разом, у єдності та братерстві працювати, щоб відродити Україну:
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України.