Дракончик хоче з'їсти клоунів і збирається дихнути на них вогнем, але в нього нічого не виходить. Виявляється, він ще маленький, нічого не вміє і, взагалі, хоче до мами. Він співає пісню, з якої клоуни дізнаються, що Дракончик просто загубився. Він хотів подивитися, як будуть запалювати нову зірку, висунув голову і упав. А космічний вихор приніс його ось на цю планету. А він хоче повернутися назад – він же сузір'я Дракона. А для цього треба нарахувати тисяча триста двадцять першу зірочку на північний захід від Полярної зірки. Мама казала, що там починається його голова, а на тисяча двісті п'ятдесят першій – закінчується хвіст. Клоуни допомагають Дракончику, сузір'я показують їм шлях. Та спершу клоуни розповідають про біду з Феєю. Дракончик знає, де росте така і квітка і веде туди клоунів.
Вони біжать до галявини з квіточкою, на якій з іншого боку з'являються монстри, зав'язується бійка між клоунами та монстрами, Дракончик стоїть осторонь і намагається дихнути вогнем, нарешті йому це вдається. Він насувається на Монстрів, дихаючи вогнем, вони від страху задкують. Монстри забігають до печери, Дракончик стає на її сторожі. Клоуни зривають квітку і обережно несуть її. Монстри просять не залишати їх тут, а дозволити подивитися на зірку, бо тепер їм подобається світло. Білий клоун придумує для них роботу: дає мітли, щоб монстри прибирали космічне сміття. Монстри відлітають.
Клоуни прощаються з Дракончиком, який тепер сам може добратися додому. Висвітлюється зоряний шлях, Дракончик і Клоуни розбігаються в різні сторони.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
ЕПІЛОГ
Стартовий майданчик. Клоуни повертаються разом із здоровими Феєю та Феїнкою, які дякують дітям-глядачам, сузір'ям, клоунам за допомогу. Фея говорить, що тепер усюди: і на землі, і на небі буде веселе свято, якщо є віра в перемогу і справжня дружба, то ніякі перешкоди, ніякі злі підступи, навіть найстрашніших космічних Монстрів не страшні. З'являються монстри, уже добрі, просять взяти і їх. Фея говорить, що час у дорогу, запалювати зірку. А глядачі повинні подумати про бажання: якщо вони добрі і справедливі, то обов'язково збудуться.
Чути звук запуску, рахунок, запалюється зірка. Фінальна пісня, загальні веселощі.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу