Михайло Старицький — Остання ніч (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту

Головні герої:

Степан Братковський – підчаший львівський; молодий ще, але жовтий, худий і знеможений; оброслий бородою, посивішаю строха. В арештантськім халаті; в’язень.

Інстигатор – тодішній осудник; остаркуватий, сивенький; жовчна і злобна фігура. Поляк.

Сторож – добрячий, сердешний дід, з сивими навислими бровами, а від того й з суровим виразом.

Бурграбя – замковий і тюремний комендант, середніх літ; поляк.

Ксьондз – худий і блідий.

Остап – товариш Степана; молодий.

Тася Братковська — жінка Степанова; у сні вона удає і панну, і молодичку. У сні тільки вона жива, рум’яна, а так – змарніла, бліда.

Мати Степана – тінь старої покійниці.

Голоси хлоп’ячі, чоловічі і жіночі.

Вартові.

Картина 1

Діється в місті Луцьку у 1702 році; за панування Польщі.

Братковський сам у камері, де читає свій осудний лист. Згадує, як його схопили і не знає, що тепер з його Тасею і сином. Ранить себе кайданами, що тримають руку, але не зважає на це. До камери входить Інстигатор з іншими і питає, чи згоден Братковський з осудним листом. Потім сповіщає йому, що жона його жива і він може випустити на волю і Степана, якщо той здасть своїх товаришів. Степан відмовляється, тоді Інстигатор пропонує зректися віри і стати католиком, але і тут Братковський відмовляється. Братковський каже, що немає свідків того, що він заколотник. Тоді з глибини кімнати Інстигатор кличе свідка. Ним виявляється найліпший товариш Остап. Братковський не вірить своїм очам і впадає у розпач. Остап відмовляється від попередніх свідчень і його виводять.

Інстигатор наказує накормити і напоїти в’язня, так як він вже останній день у камері. Братковському приносять їжу і вино, але він не розуміє чому. Сторож (теж виявляється українцем) розмовляє з Степаном і радить зректись на словах, щоб вийти на волю, а далі робити, як велить серце. Степан відмовляється і просить відчинити вікно, щоб "напитися повітрям". Сторож виконує прохання.

Братковський чує хор, що співає про долю полеглого козака і замислюється на пропозицією сторожа, але знов відкидає її.

Далі Степан чує новий хор, вже весільний, який супроводжується сміхом і радощами надворі. До в’язниці приїжджає Тася, але її в цей день не пускають до Братковського, бо вже пізно. Степан радіє і має надію на порятунок, заходить комендант і дає йому святе письмо. Степан читає книгу і вирішує не поступатися й надалі.

Картина 2

Братковський засинає і сниться йому сон: Степан з Тасею приходять на зустріч з іншими бунтарями серед яких селяни, міщани і козаки. Степана обирають ватажком, а потім облава. Тася і Степан залишаються у двох і чекають на розправу. Гримить грім, блискавка і з’являється якесь страшидло, яке уособлює в собі зло.

Дивіться також

Братковський просинається, радіє, що то сон і чекає на кінець ночі, щоб скоріш побачити Тасю. Приходить Ксьондз і спершу хоче привернути Степана до своєї віри. Потім також радить прийняти все на словах, щоб вийти на волю. Але коли бачить сильний дух його, підтримує Степана і каже: "О сину мій! Ти переміг мене, Твоїй душі величній я вклоняюсь…" Степан стає навколішки, Ксьондз йде просити за Степана. Братковський залишається сам і розуміє, що вороття вже немає і засинає. Йому сниться Тася разом з дитиною, а потім приходить він і вони щасливі. Потім прибігає Остап і каже, що треба тікати, декого з бунтарів вже зловили. Степан з підтримки Тасі каже, що треба не тікати, а визволяти товаришів. За ними приходять, б’ють його і Тасю. Далі Степану сниться мати, яка заспокоює його.

Настає ранок, до Братковського заходить комендант, ксьондз, сторож, два вартових. За дверима видно двох катів. До камери вбігає Тася. Завіса.

Інші твори Михайла Старицького скорочено:


Дивіться також: