Водночас Френк Баум пише веселі вірші для дітей, але його поетичний доробок проходить повз увагу видавців, і він задумує написати казкову повість.
Казка народилася й викристалізувалася з його розповідей власним дітям. Одного вечора письменник почав розповідати їм казку про щойно вигадане Смарагдове місто та його чудернацьких жителів. Але дітям цього виявилося замало, тож Френку Бауму довелося вигадувати ще цілу казкову країну – Оз!..
Коли казку було закінчено в усному варіанті, Френк Баум старанно записав її, а рукопис надіслав до одного з провідних дитячих видавництв Америки. Але видавець досить зверхньо поставився до його твору і відмовився видавати його. А перше видання казкової повісті "Чарівник країни Оз" прийшло до малих американців 1900 року. Відразу після появи казка Френка Баума отримала просто-таки феноменальний успіх! Лише протягом 1900 року вона виходила тричі, щоразу збільшуючи свій тираж. Читачі вимагали продовження казки, нових і нових пригод для її героїв…
Імена героїв, назви, сюжетні мотиви, чарівні предмети тощо, – все-все було кинуто на ринок: почали з'являтися іграшки звичайні та механічні, альбоми для вирізування, книжечки-розмалюйки, саморобки, шкільні товари, малюнки-загадки, настільні ігри!.. З'явилося навіть морозиво під назвою "Оз".
За мотивами казкової повісті Френка Баума було поставлено чимало спектаклів у музичних і драматичних театрах, створено низку лялькових вистав, знято аж шість кінофільмів! Невдовзі одна за одною почали з'являтися друком нові казки про країну Оз.
Але навіть після з'яви п'яти книг-продовжень інтерес читачів не згасав. Тож Френк Баум, дозволивши собі коротенький тайм-аут, знову засів за письмовий стіл. Унаслідок самовідданої творчої праці з-під його пера з'явилося ще вісім казок-продовжень, які виходили з року в рік до свята Різдва.
Остання, чотирнадцята, книга про незвичайні пригоди чарівника країни Оз та його друзів побачила світ 1920 року, вже через рік після смерті свого творця…
Своєрідне продовження казкова повість Френка Баума отримала завдячуючи російському письменнику і вченому Олександрові Волкову.
Олександр Волков народився 1891 року. Закінчивши педінститут, він учителював, потім навчався ще у Московському університеті, після чого залишився викладати математику в одному з московських вузів.
Сорокап'ятирічний математик і викладач Олександр Волков, переконавшись у необхідності знання англійської мови, почав самотужки вивчати її. Саме тут і трапилася йому на очі книга Френка Баума, якої в Росії ще не знали, і він так захопився нею, що вирішив переповісти казку російською мовою.
Подальше життя російськомовного варіанта казки Френка Баума про чарівника країни Оз склалося досить щасливо. Вже навесні 1938 року рукопис було завершено і подано до видавництва. Спершу книга називалася "Чарівник Смарагдового міста. Переробка казки американського письменника Френка Баума". Згодом підназва зникла…
Зрозуміло, що казка Олександра Волкова не повністю відповідала своєму першоджерелу, а зазнала при переказі відчутного творчого переосмислення.
Після виходу книга Олександра Волкова, як і книги Френка Баума, отримала зливу відгуків, була тричі перевидана протягом одного року і змусила свого автора зреагувати на вимоги читачів і знову засісти за робочий стіл – за її продовження. Ними стали нові казкові повісті, вже досить далекі від свого першоджерела і цілком самостійні: "Урфін Джус та його дерев'яні солдати", "Сім підземних королів", "Жовтий туман" та інші. За мотивами казки Олександра Волкова почали з'являтися п'єси, лялькові вистави, мультфільми…
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
КАЗКИ УПРАВЛЯЮТЬ ЖИТТЯМ!
Сельма Лаґерлеф
Коли дитині сниться, що вона літає, то це означає, що вона росте.
Прадавнє прагнення людини – літати! – віддзеркалилось і в безлічі міфів, легенд і казок, починаючи від упертого Ікара. Не виняток і літературні казки XX століття, в яких герої літають або самі по собі, як Пітер Пен, або за допомогою пропелера, як знаменитий Карлсон, або навіть на звичайнісіньких хмарках, як мешканці Долини Мумі-тролів…
А є ще, так би мовити, і "шведський варіант" нашого Телесика, який для мандрівки також використав гусака. Це – Нільс Хольгерсон, малий дев'ятирічний хлопчина із Швеції, відомий дітям багатьох країн світу ось уже кількох поколінь. Він став другом, порадником, прикладом доброти, чуйності, щирості і сучасним дітям, які й сьогодні, затамувавши подих, мандрують разом із ним на спині гусака Мартіна та з дикими гусьми всією Швецією, потрапляють у безліч незвичайних пригод і з честю виходять із найскрутніших ситуацій.
А придумала Нільса Хольгерсона і написала книгу про його мандрівку з дикими гусьми найвідоміша письменниця Швеції Сельма Лаґерлеф.
Народилася Сельма Лувіса Оттілія Лаґерлеф 1858 року в Західній Швеції. Батько Сельми, дворянин, був відставним військовим, а мати – вчителькою. Тож спершу Сельма отримала домашню освіту, займаючись найнеобхіднішими шкільними предметами разом із мамою.
Майже кожного вечора дівчинка слухала казки, які їй охоче, без прохань і нагадувань, розповідали бабуся та рідна тітонька. А знали вони їх чимало. І не лише казки чула від них мала Сельма – знали вони безліч легенд, народних оповідок, саг і сказань. Ще будучи дівчинкою, Сельма писала вірші, казки, оповідання, п'єси і навіть романи. Та найбільше, напевне, майбутню всесвітньо відому письменницю вабила з дитинства саме казка.
Підучившись у мами-вчительки, Сельма вступає до одного із стокгольмських ліцеїв, де готується до навчання у вчительській семінарії. По закінченні її 1880 року Сельма Лаґерлеф їде працювати вчителькою у невеличке містечко Ландскруне. Там вона викладає різноманітні предмети у початковій школі для дівчат і пише…
Саме тут у 1881–1891 роках була написана блискуча "Сага про Сету Берлінга", яка, разом із казковою повістю "Чудесна мандрівка Нільса Хольгерсона на диких гусях по Швеції", і принесла письменниці світову славу, зокрема, у 1909 році вона була удостоєна найвищої у світі літературної нагороди – Нобелівської премії.
Як же народжувалася казка про Нільса? У 1901 році Спілка народних учителів Швеції звернулася до Сельми Лаґерлеф, уже відомої на той час письменниці, із пропозицією написати підручник з географії рідної країни для дев'ятирічних дітей – у співавторстві. Сельма пропозицію прийняла охоче, але від будь-якого співавторства категорично відмовилася! Письменниця лише попросила прислати їй потрібні для підручника матеріали.
І от на тривалий час Сельма Лаґерлеф стає не тільки письменницею, а й перебирає на себе професії етнографа, географа, ботаніка, орнітолога, фольклориста, історика й зоолога. Авторка навіть вирішила здійснити мандрівку рідною Швецією.
Вона об'їздила, обдивилася та облазила, у прямому розумінні, щонайглухіші куточки своєї країни, навіть спускалася в одну із найглибших шахт!.. Проте остаточний задум книги сформувався у письменниці після відвідин колишнього маєтку батьків – колиски її дитинства. Саме тут, за словами Сельми Лаґерлеф, і відбулася її уявна зустріч із майбутнім героєм її казкової повісті.
Повернувшись до Стокгольма, Сельма Лаґерлеф одразу засіла за письмовий стіл, у травні 1906 року письменниця надсилає видавцеві перші сто сторінок своєї казкової повісті про мандрівку Нільса. А вже восени, 24 листопада цього ж року, було завершено перший том цієї книги!
Як тільки видавці не пропонували назвати книгу! Але Сельма Лаґерлеф категорично наполягала на власній назві "Чудесна мандрівка Нільса Хольгерсона на диких гусях по Швеції". Видавці, зрештою, здалися. Другий том був завершений у грудні 1907 року.
Ось уже майже десять поколінь дітей світу читають і перечитують славнозвісну книгу Сельми Лаґерлеф – адже казку перекладено майже на сорок мов, а в рідній Швеції вона витримала сотню видань! З 1950 року встановлено премію за кращу книгу для дітей – премію імені Нільса Хольгерсона, якою, до речі, однією з перших нагороджено Астрід Ліндґрен.
ДІТИ – ПЕРШ ЗА ВСЕ І НАД УСЕ!
Януш Корчак
Місце подвигу є не лише в книжках, а й у реальному житті, коли йдеться про конкретних дитячих письменників. Життям-подвигом можна назвати і творчий шлях видатного польського педагога і всесвітньовідомого дитячого письменника Януша Корчака. Він народився 1878 року у Варшаві, в родині відомого адвоката. Хлопчика назвали Генрік.
Син заможних батьків, малий Генрік навчався в елітній школі, але так тривало недовго. Коли хлопчині було одинадцять років, його батько важко захворів і невдовзі полишив цей світ… Родина досить швидко витратила такі-сякі заощадження і змушена була переселитися з розкішного будинку з прислугою у невеличку квартирку одного з найбідніших районів Варшави.
Після смерті батька малому Генрікові довелось опікуватися не лише матір'ю, а й сестрою, проте навчання він не кинув, а досить успішно закінчив школу і вступив до медичного інституту. Долю лікаря, рятівника людських життів, Генрік обрав собі відразу після смерті батька…
Перші книги для дорослих Генрік Гольдшмідт почав писати ще навчаючись у медичному інституті під літературним псевдонімом "Януш Корчак" і здобув широку популярність. Псевдонім Генрік Гольдшмідт обрав собі за ім'ям героя однієї з популярних у ті часи книг відомого польського прозаїка Юліуша Крашевського…
Медичний інститут Януш Корчак закінчив у 1903 році і став працювати педіатром.
Педагогічну діяльність Януш Корчак розпочав із роботи в бібліотеці для дітей. Згодом він працював у літніх дитячих колоніях, був активним учасником благодійного "Товариства допомоги сиротам", а в 1911 році засновує власний Будинок сиріт, який проіснував до окупації Польщі фашистами.
Протягом двадцяти п'яти років Януш Корчак жив безпосередньо в самому Будинку сиріт разом зі своїми вихованцями, займаючи невеличку кімнатку на горищі. Саме тут були написані кращі книги, зокрема, і його славнозвісні казкові повісті про малого Матіуша-Мацюся: "Король Матіуш Перший", що вийшла 1922 року, і друга частина казки – "Король Матіуш на безлюдному острові", що побачила світ 1923 року. Ці дві казкові повісті склали дилогію, яка перекладена десятками мов народів світу й відома у багатьох країнах.
Будинок сиріт, який організував Корчак, був досить своєрідним закладом у тодішній Польщі.