Відома особистість сказала, що хлопець зможе стати будь-якою визначною особистістю, але тільки не актором. В його акторській грі відсутня душа. Він грав лише для себе і не більше. Показавши хлопцеві приклад перевтілення в різноманітних тварин, Перебендя вручив йому папірець, де було видрукувано його адрес та ім’я, і пішов.
Вознесіння Святого Кіндрата
Наступного дня Михайло разом з дядьком Денисом пішли на асенізаційну валку. Останній думав, що це шанс отримати автомобіль.
Дід Кіндрат був асенізатором. Він вчив робити добрі діла і жити по правді. Настанови старого не дуже хвилювали хлопців, які прагнули збагатитися. Дядькові Денису не вдалося стати ватажком у валці, але за те вдалося проганьбитися, тікаючи додому. Там теж їх застав смуток. Вони не побачили кабана, а лише його послід.
Одного разу в село прийшло лисичиня. Воно покусало півня. Згодом усі кури почали повторювати за півнем і вити по-лисячому. Тітка Дора посмажила півня і виставила на вітрині пивниці. Після трьох років семи місяців і дев'яти днів півень почав нестися. Жінка покришила яйце і віддала курці. Після цього всі тварини почали скаженіти: курка, пес Нерон-Баллайка, а потім і кабан. Останній здичів, з’їв пса і втік. Дядько Денис з Михайлом пішли його шукати, але все було марно. Вони повернулися додому, де зла тітка Дора вже їх чекала.
Михайло вийшов на двір. Навпроти його дому стояли Оксана та дівчина в білому пуховому береті. Біля нього знаходилися жуки, які погрожували нашкодити дівчатам. Михайла це зачепило, і він почав битися з маленькими комахами. Останні перемогли і голосно реготали з хлопця. Він не здавався. Дівчина з беретом запала йому в душу, але він кохав дівчину з календаря. Він уявляв все: зоряне небо і втечу з незнайомкою по небу від гидких жуків…
Дівчина в білому береті перебігла двір і зачинила двері веранди. Михайло пішов на автобусну зупинку. В автобусі він думає про вічність речей: цвинтар, комунізм, Ирій, майбутнє, уявляє майбутнє з людьми, які ходитимуть у білому вбранні, слухатимуть класичну музику, читатимуть книжики в грубих шкіряних обкладинках і пізнаватимуть таємниці життя. Він згадує Жука, який, на його думку, зовсім не потрібен майбутньому. Вийшовши з автобуса, Михайло знову побачив Жука з жучками. Вони почали зачіпатися до нього, але він зарядив кулаком йому між очей. Команда комах почала тікати. На дорозі чекав його дядько Денис, який задумав робити вино. Мрія про автомобіль не покидала його.
Наступного дня Михайло згадав усе, що з ним сталося і вирішив, що йому пора змінюватися: ставати кращим. Своєю ідеєю хлопець поділився з однокласником Славком Пасічником, який був фізико-математико-кібернетико-теоретиком. Він вирішив теж розпочати зміни, бо з точки зору психології цей шлях складний, але реальний. До їхнього плану долучився однокласник-винахідник Андрій Політайло. Хлопці домовилися зустрітися після останнього уроку. Вони вирішила стати безстрашними гуїгнгнми. Це передбачало вести себе сміливо і безстрашно. Ввечері Михайло розповів побратимам про ще одну зустріч з Жуком. Команду гуїгнгнми чекала неприємна подія. Вони знову побачили жуків. Славко почав тікати, а Андрій від страху впав на землю. Він махав своєю сумкою так, що голова Жука відлетіла і покотилася бозна-куди. Кандидатів у благородні гуїнгнми залишилося лише двоє.
Мандри Михайла Решета. Від бробдінгнегу до Пакуля
Тітка Дора розповідає свій сон про червінці і марить про авто.
Михайло знайшов візитку Кузьми Перебендя і пішов до нього в будинок під Лірою. Актор якраз збирався в гості, тому він просто запросив його увійти і почитати поки Кузьма не повернеться. Він йшов по кімнаті і являв, як зустрічає історичних постатей, які говорять йому, щоб йшов далі і тоді побачить усе. В кінці дороги він зустрів канцеляриста, який зачитував йому історію Михайлового роду. Хлопчина перебирав папери аж до ранку. Вийшовши з дому Перебендя, він попрямував на автобус, а потім і до додому. До його двору стояла велика черга. Винний план дядька з яблук працював. Михайло розповідав, що він вичитав про їхніх рід у Кузьми Перебендя. Ця інформація не цікавила дядька Дениса. Михайло подався на Собакареву гору, де він вперше задумався про народ.
Наступного дня сорока на хвості принесла цікаву звістку: замість Омелька Омельковича директором водоконтори призначено дядька Дениса. Взнавши це, він закриває винарню і готується до нової посади. Дядько напивається і його забирають санітари, а Михайло йде до школи і бачить оркестр, який проводжає на пенсію дядька Якова.
Чудище Собакаревої гори
Повсюди почали з’являтися чутки про страшне чудовисько, яке все нищить. Люди були в паніці і переказували один одному нові вигадки. Лише "Голос Ирійця" зміг владнати ситуацію. Стаття в місцевій газеті все роз’яснили і дала зрозуміти, що усі припущення — це вигадки місцевих. Все ж таки одна річ хвилювала їх. Матір приїхала з села і знову почала розповідати про жахливе чудовисько. Дядька Дениса це дуже зачепило і він рушив у пошуки злого монстра. Михайло теж хотів відмітитися і стати героєм свого села та Ирію, тому пішов за родичем. Пошуки були марними.
Вони побачили лише дядька Якова на своєму поїзді.
Любовна драма Михайла Решета
В недільний ранок Михайло сидів за столиком читального залу. Раптом в приміщення заходить дівчина з календаря і бере філософський словник. Він розуміє, що закохався. Дівчина вийшла і хлопець побіг за нею. Коли в один момент їхні погляди зустрілися, то Михайло засоромився. Дівчина сіла на автобус і поїхала. Хлопець повернувся додому. Він думав про майбутню зустріч з коханою на землі та в раю. Дід Єврась зайшов до кімнати та почав молитися, а потім розповідати про минувшину: перший заробіток, сватання з Орисею. Потім Михайло пішов на піч та задрімав. Проснувшись, він побачив, як дід Єврась витягає з печі кухоль для пива.
Михайло любив пиріжки з повидлом у шкільній їдальні. Одного дня він стояв у черзі і побачив кохану дівчинку. Вона зрозуміла, що хлопець закохався і почала пояснювати йому, що коханння — це хвороба. В майбутньому дівчина мріяла стати лікарем. Вона розповіла Михайлові, що теж любить, але не навзаєм. Тому в них є щось спільне. Згадавши свій напружений графік, вона призначила хлопцеві побачення в суботу на ковзанці. Дівчина прийшла не сама, а з чьотирма хлопцями. Один з них — це колишній кандидат у благородні гуїгнгнми геніальний теоретик Славко Пасічник. Вони говорили, а потім Клава пішла на репетицію.
Одного дня чверть на другу вони побачилися знову. Зустріч була в актовому залі школи, де зібралися різні класи. Директор велів Михайлу вийти зі строю, але він його не чув, бо дивився лише на Клаву. В мить він зрозумів, що головна людина школа звертатається до нього. Директор зробив зауваження про стрижку та довгі нігті та вигнав його. Зі сором він вийшов зі школи.
Перелітні птахи
Андрій, Славко та Михайло пішли до річки. Усі говорили про щось неосяжне. Михайла вабив Пакуль. Хлопці пливли на стрижні та говорили про те, що не можуть вважати себе благородними гуїгнгнми, бо не дотримувалися правил. Перший зізнався Слава Пасічник, потім сказав Михайло про свої почуття до земної дівчини. Остання заяву зробив Андрій Політайло. Він збрехав класній керівничці про те, що хоче бути інженером. Його мрія — це робота кухарем у ресторані "Голубі хвилі". Михайло заявав, що вони самі повинні змінювати світ. Найперший крок — це наукова експедиція на Солом’янку.
Дядькові Денису та тітці Дорі нарешті вдалося купити "Опель". Вони дуже раділи новому товару.
Ціла сім’я разом з кумом Цекалом їхали на новенькому авто в Пакулі. Усі люди бажали побачити новинку Солом’яників. Вони побачили... Коли сім’я піднімалася на гору, томашина раптово вибухнула. Тітка знепритомніла від того, що сталося. Додому вони вже поверталися на авто, яке тягли воли.
Наукова експедиція на Солом’янку
Ось і настав день великої експедиція. Михайло з Дядьком Денисом та Андрій Полатайло вже були на потязі. Славко відмовився, аргументувавши це тим, що в нього є термінова наукова робота. В останні хвилини забіг на потяг Кузьма Перебендя. Не прийшла лише Клара. Михайло не дуже засмутився, бо вона вже майже його не хвилювала. Під дзвін оркестру й гудіння паровоза дядька Якова вся команда вирушила у цікаву і захоплюючу експедицію.