(Поема)
Поема розпочинається лірично—філософським відступом—посвятою.
Автор розмірковує над плином життя, над вічними змінами в природі і людському суспільстві: "Все йде, все минає — і краю немає..." Вічними є лише волелюбні прагнення народу. А виразниками цих прагнень стали гайдамаки...
Ліричний вступ
Поема присвячена "Василю Івановичу Григоровичу на пам’ять 22 квітня 1838 року". Розпочинається із ліричного вступу-присвяти, в якому автор веде своєрідний монолог, де роздумує про життя та зміни в ньому: "Все йде, все минає – і краю немаю". Єдиним незмінним, на думку автора, є лише волелюбність народу, потяг до справедливості у житті...
Гайдамаки
Поема
Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе... умирає... Одно зацвіло,
А друге зав’яло, навіки зав’яло.....
Все йде, все минає — і краю немає... Вічний лише потяг людини до волі, до справедливості. 1 виразниками цих волелюбних прагнень українського народу стали гайдамаки. Таке визначення, звичайно ж, не подобається офіційним письменникам, прихильникам абсолютизму. Для поета ж часи козаччини, гайдамаччини — славне минуле.
Інтродукція. Боротьба польських магнатів за владу врешті-решт призвела до втрати Польщею своєї державності...
Основні персонажі поеми:
Ярема Галайда — наймит-сирота;
Лейба — шинкар, на якого працює Ярема;
Оксана — донька титраря, кохана Яреми;
Титар — церковний староста;
Гонта і Залізняк — ватажки гайдамацького руху;
Конфедерати — об'єднання польської шляхти, спрямоване проти короля Станіслава Августа Понятовського та Російської імперії.
Поема оспівує повстання гайдамаків — Коліївщину 1768 р...