В такий момент прибуття подруги стало для Елізабет великою втіхою.
Щасливим був для материнських почуттів той день, коли місіс Беннет здихалася своїх двох найдостойніших дочок. Містер Беннет дуже скучав за своєю другою дочкою, тому він часто їздив до Пемберлі. Містер Бінглі та Джейн пробули в Недерфілді лише рік. Така близькість до її матері та меритонських родичів була обтяжливою навіть для його легкої вдачі та для її ніжного серця. Тож Бінглі придбав маєток неподалік від Дербішира. Джейн та Елізабет опинились усього за тридцять миль одна від одної. Кітті значно вдосконалилася, і хоча місіс Вікхем і запрошувала її часто приїхати до неї та погостити, містер Беннет ніколи не давав згоди на поїздку. Марія була єдиною дочкою, що залишилася вдома. Вона стала більше бувати на людях. Що ж до Вікхема та Лідії, то вони надіялися на фінансову допомогу подружжя Дарсі. Елізабет часто надсилала Лідії заощадження з власних коштів. Лідія і Вікхем постійно переїжджали з місця на місце в пошуку дешевшого житла і постійно витрачали грошей більше, ніж слід. Його любов до неї незабаром перетворилася на байдужість; її ж любов протрималася трохи довше.
Хоча Дарсі й не бажав приймати Вікхема в Пемберлі, однак він, заради Елізабет, продовжував допомагати йому з отриманням потрібних посад. Лідія інколи приїздила до них у гості, в той час, коли її чоловік розважався у Лондоні чи Баті; а у Бінглі вони вдвох часто затримувалися так надовго, що Бінглі доводилося натякати на те, що їм пора їхати.
Одруження містера Дарсі глибоко засмутило міс Бінглі; але їй довелося забути про всі свої образи. Пемберлі став тепер домівкою Джорджіани; і стосунки сестри та невістки були якраз такими, якими їх і хотів бачити Дарсі.
Леді Кетрін була до краю обурена шлюбом свого племінника. Але зрештою Елізабет умовила свого чоловіка переступити через образу й шукати шляхів примирення. Тож після нетривалого опору тітонька змінила гнів на милість. Вона навіть погодилася зробити візит до Пемберлі. Стосунки Дарсі з Гардінерами завжди були надзвичайно дружніми. Дарсі, як і Елізабет, по-справжньому любив їх; а разом вони відчували безмежну вдячність цим людям, котрі, привізши Елізабет до Дербішира, сприяли їхньому єднанню.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу