Джо кинулась покликати маму з батьком. Батьки пішли у вітальню, а Джо розповіла усе Бет і Емі, та сестри, на її здивування, сприйняли новину нормально.
Містер Брук попросив руки Мег, і батьки дали згоду. Згодом усі сіли за стіл. Джон говорив, що поки що буде працювати, а Мег чекатиме. Усі раділи, і тільки Джо продовжувала страждати. Пізніше, коли вона розмовляла з Лорі і жалілася, що не зможе розлучитися з сестрою, хлопець сказав їй, що в неї залишається він, бо ніколи в житті не покине її. Лорі говорив, що закінчить коледж, а потім вони зможуть мандрувати, наприклад, поїдуть у Європу…
Той день закінчився ідилічною картиною. Містер і місіс Марч наче переживали власні заручини, що відбулися 20 років тому. Мег намагалася намалювати Джона і Мег. Бет лежала на дивані, а біля неї сидів містер Лоренс. Джо сиділа на стільчику, за нею стояв Лорі, але вони бачили одне одного у дзеркалі, що стояло навпроти…
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу