Дівчина була неймовірно рада. Після уроків вона поверталася разом з Мілошем, і він запропонував разом спостерігати за дятлом, адже вивчав птахів. Буба погодилася і почувалася щасливою.
* * *
Хімія почалася з Йольчиної істерики, після сухого зауваження хімічки, яку всі називали Піпеткою: "Мірович – найслабше". Адась теж бідкався, хоч написав контрольну "пристойно". Агата задерикувато посміхалася, бо отримала оцінку "дуже непогано". Мілош у дуеті з Бубою отримали п'ятірки.
Повернення з ліцею перетворилося для Буби на найприємнішу частину навчального процесу. Вони з Мілошем завжди зустрічалися в тому самому місці і разом простували вулицею аж до її мікрорайону. З Мілошем було інакше, ніж із Адасем. Дівчина не відчувала збентеження. Мілош не лише ставився з розумінням до всього, що відбувалося на Звіринецькій, а й сам розповідав про життя власної родини. А якось Буба познайомила Мілоша з дідусем (хлопець уже знав його з тієї пригоди в магазині).
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
ДОБАВКА НА ДОДАЧУ
У кінці зими для Буби все, крім родинного життя, здавалося чудовим і надзвичайним. Вона багато часу проводила з Мілошем. Мати завзято друкувала на комп'ютері й майже не виходила зі своєї кімнати. Бубі було цікаво, про що книжка, бо мама вперше не давала прочитати свого рукопису.
* * *
Буба з дідусем тепер завжди вигравали у бридж. Маньчаки не могли зрозуміти, як це так, а дідусь пояснював, що треба працювати над собою. Буба знала, що всі козирі Маньчаків відбиваються в полірованій поверхні дідусевого столу, а дідова праця над собою полягає виключно в поліруванні столу до ідеального блиску.
* * *
Якось Буба принесла додому цуценя Добавку. Маленький, занедбаний песик викликав водночас захоплення, співчуття й переляк. Буба розповіла, що була з Мілошем у Котавському гаю, в орнітологічній обсерваторії, і там у гущині ялівцю знайшли цуцика, прив'язаного мотузкою до дерева. Усіх вразила Бубина оповідь, незворушною була тільки Бартошова. Вона сказала, що не прибиратиме і не готуватиме для цуцика. Бубі дозволили залишити цуценя, а назвала вона його так, бо подумала, що сім'ї на додачу до всього хіба що пса бракує.
* * *
Ветеринар повідомив Бубі, що цуценя – сучка, яка виросте великою. Мілош порадив дівчині не розповідати про це батькам, а коли з часом вони полюблять собаку, то це вже стане неважливим.
* * *
Якось до Буби подзвонила Йолька і сказала, що прийде. Ще кілька місяців тому Буба б зраділа цьому дзвоникові, але зараз відчувала прикре здивування.
Виявилося, що Йолька хоче разом з Бубою і Мілошем вчити хімію. Буба відмовилася від пропозиції Йольки і запропонувала вчитися з Адасем. Йолька сказала, що вже кинула хлопця.
* * *
Добавка росла так швидко, що Бартошова, потайки від решти членів родини, щодня давала їй подвійну пайку. Вона полюбила собачку і гладила, коли ніхто не бачив.
Кожного вівторка до Буби приходив Мілош. Вони вчилися, а інколи слухали музику. Про Йольку й Адася вони майже не розмовляли. Усі дівчата в класі, крім Агати, не лише помітили Мілоша, але й вочевидь його оцінили. Воно й не дивно. У ньому було щось справжнє. З останнього учня в класі раптом вирвався вперед і став третім після Кшися й Буби. Цей приголомшливий результат він отримав завдяки Бубі, бо та завжди вірила, що Мілош зможе, якщо захоче. Його мама ставилася до Буби з величезною симпатією.
Бубі хотілося вірити в те, що це щастя ніколи не закінчиться й завжди асоціюватиметься з іменем Мілош, обличчями любих батьків та здоров'ям діда Генрика. Що це щастя спатиме собі спокійненько тут, на Звіринецькій, тихенько, як Добавка.
У КОЖНОГО СВОЇ ПРОБЛЕМИ
Щастя справді не тривало вічно, бо додому повернулася Олька. Вона розповіла, що Роберт забрав сина і речі і кудись поїхав, залишивши її саму. Олька не могла додзвонитися до чоловіка. Поки дідусь розраджував Ольку, Буба вислизнула до передпокою й подзвонила до Роберта. Вони домовилися зустрітися і поговорити увечері у скверику.
Буба запропонувала сестрі оселитися в її кімнаті й утаємничила батьків у свій план. Відтоді всі з нетерпінням чекали вечора.
З розмови з Робертом Буба дізналася, що і він, і Олька мали взаємні звинувачення. Виходило так, що і Роберт, і його дружина одночасно мили посуд, водили Францішека на корекційну гімнастику, прибирали, поїдали солодощі, не спали й узагалі робили все, щоб "зберегти цю чортову сім'ю". На Робертовому обличчі, крім суму, не відбивалися жодні негативні почуття, на ньому не було слідів гніву чи ненависті. Буба полегшено зітхнула і сказала, що все ще можна виправити.
Буба почала давати шваґрові докладні поради, як найпростішим чином повернути мир у сім'ї. Той погодився, що слід робити це швидко й без зайвих з'ясувань стосунків. А тоді розцілував Бубу так міцно, що та ледве з лавки не впала.
Пізно ввечері, коли на Звіринецькій ущухли пристрасті, усі оцінили тишу, яка запанувала в помешканні. Усі раділи, що Олька і Роберт помирилися.
* * *
Наступного дня дід десь дістав бланк заяви на турнір з бриджу в Сопоті. На цей турнір він хотів відправити Бубу.
Уперше Мілош не з'явився в їхньому місці, де вони спостерігали за птахами. Він узагалі не прийшов і до того ж нічого не пояснив Бубі.
* * *
Наступного дня Мілош поводився в класі так, наче Буби взагалі не було. Після уроків вона не могла знайти його. Під школою зустріла Агату, яка пробувала курити. Буба радила не починати, а подруга показала синці і розповіла, що її б'є батько-алкоголік. Він ще десять років тому був чудовим хірургом. А зараз, коли його позбавили ліцензії, а в мами кожні два роки новий коханець, він зовсім змінився. Буба не знала, що ж сказати Агаті, і запропонувала бути подругами.
Вдома був черговий скандал, бо мама купила собі стрінги, і тато вважав це дуже непристойним. У конфлікт втрутилася Бартошова і сказала, що носить такі ж. Після цього сміливого зізнання настала хвилина тиші. Тато перепитав Бартошову, чи справді вона таке носить. "Чом би ні? Навіть колір схожий, тільки розмір більший", – зізналася вона ледь присоромлено. Дідусь уперше за довгий час зберігав мовчанку. І вперше дивився на Бартошову неначе на стару картину, у якій раптом розгледів шедевр.
СВІТЛО ДОЛАЄ МОРОК
Буба жалілася Агаті, що Мілош не звертає на неї уваги. Подруга по секрету розповіла, що біля хлопця крутиться Йолька.
На англійській Буба черкнула Мілошеві записочку-запрошення на піцу, і після уроків вони зустрілися біля воріт. Мілош старанно уникав очима Буби й зовсім зніяковів. На запитання Буби, що сталося, хлопець сказав, що треба було попередити його, що в суботу у неї було побачення, бо він не думав, що вона здатна цілуватися будь з ким і будь-де. Буба пояснила, що то був Роберт, чоловік сестри, який від радощів по-братньому цьомкнув її. Дівчина захоплено розповіла хлопцеві про чергову подружню драму, і Мілош, недовго думаючи, поцілував Бубині вуста. А дівчина зробила висновок, що коли люди цілуються, то взагалі не думають. Або їхні думки зовсім не такі, як завжди.
* * *
Буба продовжувала грати в карти з дідусем і читати книги про бридж. Залишалося два тижні до турніру.
* * *
Щовечора батько повертався з роботи чимраз сумніший. Буба занепокоєно помітила, що кожного разу, як тато сідав дивитися телевізор, на столі негайно з'являлася чарка коньяку. Дідусь говорив Бубі, що у тата проблеми з роботою, і навіть вважав, що скоро Павел стане агентом власної дружини. Вигляд батька, який дзвонить у чужі двері, тримаючи валізку, повну маминих книжок, не полишав Бубу аж до ночі.
* * *
Зранку мама закінчила свою книжку. Було помітно, що вона не спала всю ніч. Батько виглядав не краще за маму. За сніданком мама була єдиною задоволеною людиною за столом. Батько повідомив, що він тепер без роботи, але мама сказала, що це добре: сьогодні в неї буде важливий гість, і вона б хотіла, аби Павел був під час зустрічі. Буба затремтіла. Дідусеві пророкування щодо батькового майбутнього набували реальніших обрисів.
Цього ранку Буба запізнювалася на польську. Адась теж запізнювався і був непривітний. Дівчина подумала, що Мілош завжди має погідний настрій. Навіть, коли падає дощ, з його очей визирають сонячні промінчики. Адась розповів, що всі дуріють від орнітології, і навіть Йолька записалася в гурток. Буба відповіла, що вона не записувалася, тільки ходить з Мілошем спостерігати за птахами. Дівчина зрозуміла, що ніхто, крім неї й Адася, серйозно Йольку не сприймає.
Згодом Мілош запросив Бубу до себе додому, щоб познайомити з мамою. Йолька наздогнала Бубу і Мілоша і спитала хлопця, чи йде він сьогодні спостерігати за птахами до Котавського гаю. Мілош відповів, що йде з Бубою їсти сирник. "По Бубі видно, що вона любить сирник", – не втрималася від злостивого зауваження Йолька. А Мілош відповів: "А по мені видно, що я люблю Бубу. І любитиму навіть тоді, коли вона поглинатиме тонну сирника щодня. З родзинками".
Вдома усі були щасливі, бо мама написала блискучу книжку, і аж три видавництва хотіли цю книжку видати. Виявилося, що пригода з Астрідою змусила маму переглянути не лише свої релігійні погляди, а й навчила стримано ставитися до власних успіхів. "Морок", роман, якого досі вдома не читав ніхто, став щоденником її роздумів і водночас пересторогою для інших шукачів неймовірних пригод. А головна мораль книжки, висновок, що "в житті можна робити все, але за все треба платити", була хоча й не нова, зате знайшла свіже відображення у вигляді особистого досвіду авторки.
Мама раділа, що заробляє гроші на нову програму Павла.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
ДРОЗДИ ПРИЛЕТІЛИ
Буба ділила свій час між дідом та Мілошем, намагаючись знайти пару хвилин для англійської й Добавки. Батьки займалися своїми кар'єрами. Вечори дівчина проводила з дідом Генриком. Якось вона розповіла йому, що в ліцеї буде дискотека з нагоди першого дня весни, а в неї немає відповідного одягу. Дідусь вирішив, що Бубі потрібна сукенка. Дівчина була вдячна старому, який розумів її.
* * *
Наступного дня дідусь і Буба купили джинсову сукенку. Побачивши у ній онуку, дідусь зробив висновок, що Буба нічим не відрізняється від усіх кралечок, яких він звик бачити по телевізору.
* * *
Уся родина, разом з Бартошовою, милувалася того дня Бубою.