Хаул сказав, що в такому разі буде змушений перенести Мандрівний Замок на тисячу миль звідси і більше ніколи не побачить своєї Летті. Майкл благально подивився на Софі. Їй було зрозуміло, що щастя обох її сестер залежить від того, чи погодиться вона побачитися з королем. А в запасі у Хаула є ще й зелений слиз. Вона погодилася і мала вирушити завтра після обіду.
Хаул почав чітко і послідовно пояснювати, що Софі належить сказати на завтрашній аудієнції. Хаулу потрібно було, щоб король і далі давав дрібні замовлення, але не довіряв нічого такого, як пошуки брата. Софі мала переконати короля, що її "син" геть непутящий. Щоб Софі не сконфузилася посеред аудієнції у короля, Хаул вирішив спершу познайомити Софі зі своєю старою вчителькою – пані Пентстеммон.
Майкл звернувся до Хаула зі своїм незрозумілим заклинанням. Та коли Хаул прочитав вірш про падаючу зірку, то сказав, що це зовсім не те заклинання, яке він залишив для хлопця. Чарівник почав про щось здогадуватися, а потім сказав Софі, що вона невгамовна стара дурепа, норовлива Софі, бо повернула ручку на дверях чорним донизу і потикала туди свого довгого носа. Софі сказала з гідністю, що потикала тільки пальця. Хаул припустив, що заклинання залетіло сюди саме звідти. Коли Хаул довідався, що Майкл ще й зірку хотів спіймати, то зовсім розлютився. Демон раптом сказав, що колись Хаул був спіймав зірку. Хаул взяв з Майкла слово більше ніколи в житті не ловити зірку. Майкл спитав, що ж таке написано на листку. Хаул сказав, що це "Пісня", але її продовження він пригадати не може.
Хаул відкрив двері в ніщо і ввійшов туди, взявши з собою Майкла і Софі. Коли Софі поспішила туди, Кальцифер їй сказав, що вже зробив їй натяк. Але Софі так поспішала, що не надала цьому жодного значення.
Розділ 11, у якому Хаул вирушає в дивовижну країну в пошуках заклинання
Як виявилося, ніщо за порогом мало десь лише із дюйм товщини. За ним крізь сірий мрячний вечір пролягала бетонна доріжка до садової хвіртки. Далі була гладенька дорога з рядами будинків по обидва боки. Софі виявила, що Мандрівний Замок перетворився на будинок із жовтої цегли з великими вікнами. Як і решта тутешніх будинків, він був квадратний і новий, з парадними дверима з матового скла.
Коли Софі підійшла до хвіртки, то Хаул був і далі одягнутий у сіро-червоний костюм, тільки зовсім іншого покрою. Зникли хвости на рукавах, усе вбрання стало якимось мішкуватим і поношеним та пошарпаним на вигляд. Майклова куртка перетворилася на щось стьобане довжиною ледве до пояса. Майкл підняв ногу, взуту в полотняну туфлю, і здивовано оглянув тісні сині штани, що обтягали його стегна.
На подив Софі, Хаул повів їх доріжкою назад до жовтого будинку. На спині його мішкуватої куртки вона помітила загадкові слова: "ВАЛЛІЙСЬКЕ РЕГБІ". Майкл ішов за Хаулом, насилу переставляючи ноги у свої нових тісних штанах. Софі опустила очі і побачила, що сукня над шишкуватими черевиками піднялася до середини її худих литок. Більше в її вбранні нічого не змінилося.
Хаул відімкнув двері матового скла одним зі своїх ключів. Біля дверей на ланцюжку висіла дерев'яна табличка з написом "Рівенделл". Хаул уштовхнув Софі в охайну світлу вітальню. У будинку явно хтось був. З-за найближчих дверей долинали гучні голоси. Вони походили з яскравих чарівних картинок, що рухалися на передній стінці великої квадратної скрині. Як виявилось пізніше, до Хаула вийшла його сестра Меган Перрі з маленькою дочкою Мері. Меган була старша за Хаула, але дуже на нього схожа, з таким самим видовженим худим обличчям, тільки очі в неї були блакитні і сповнені тривоги, а волосся темніше. Меган багатозначно сказала, що її чоловіка Гарета ще немає. Хаул спитав Меган, чи Ніл часом недавно не загубив, бува, листок із завданням з англійської літератури. Меган сказала, що її син дійсно загубив завдання, а вчителька його дуже сувора, тому він шукав завдання, але знайшов лише якийсь старий листок з дивною писаниною (це і було справжнє заклинання, яке Хаул лишив Майклові). І той листок Ніл віддав своїй вчительці міс Ангоріан.
Хаул, Майкл, Софі та Мері пішли нагору до Ніла. Той саме грав з друзями в гру на приставці. Ніл сказав, що дійсно віддав листочок Хаула своїй вчительці, а той, що потрапив до Хаула – просто вірш на домашнє завдання. Хаул спитав адресу вчительки, яка забрала Хаулів листок. За відповідь Хаул дав Нілові нову гру. Софі і Майкл не розуміли, що відбувається. А коли всі вийшли від Ніла і його друзів, почули, як хлопець читає: "Ви перебуваєте в зачарованому замку з чотирма виходами. Кожен із них веде в різні виміри. У першому вимірі Мандрівний Замок безперервно рухається і кожної миті може зіткнутися з небезпекою…". Софі подивувалася, наскільки знайомим здається їй цей опис.
Софі і Майкл раптом почули, що Меган сварить Хаула. Вона докоряла йому, що в нього поганий одяг, що він не працює, не заробляє гроші, а свої манатки складає у цьому домі. Та Софі врятувала Хаула, вона сказала, що час додому. Хаул ще спитав сестру, як там його машина, чи стоїть ще в гаражі, чи сестра її не продала. Меган сказала, що ключі тільки в Хаула.
Хаул повів Майкла і Софі в гараж, посадив у машину і поїхав до Нілової вчительки англійської мови. Софі навіть не хотіла згадувати, як вони з Майклом їхали на великій швидкості зі смородом, гуркотом і підскакуванням такими крутими вуличками, яких Софі ніколи в житті не бачила.
Друзі прибули до міс Ангоріан, яка виявилася приголомшливо юною, стрункою і чарівною. Гладке смоляно-чорне волосся облямовувало її схоже на сердечко обличчя з неймовірної величини очима. Вчителька здогадалася, що прийшов Хауелл Дженкінс. Хаул був вражений наповал. І моментально увімкнув свою усмішку. Міс Ангоріан була саме з тих жінок, у яких чоловіки на кшталт Хаула гарантовано закохуються з першого погляду. Та й не тільки Хаул – навіть Майкл дивився на неї із замилуванням. Міс Ангоріан запросила гостей і почала шукати листок у вітальні між своїми документами. Вона сказала, що про Хауелла ходять погані чутки, бо він то зникає, то з'являється. Ангоріан повернула закляття, а Хаул віддав їй завдання Ніла, перед тим спитавши, що це за вірш. Вчителька сказала, що це вірш Джона Донна. Вона навіть почала шукати том з віршами поета. Хаул розглядав фігуру вчительки і раптом запросив її на вечерю. Але міс Ангоріан сказала, що вона наречена Бена Саллівана. Хаул сказав, що ніколи про такого не чув. Вчителька сказала, що її наречений зникнув кілька років тому. Міс Ангоріан прочитала другу частину вірша:
Якщо ти народився, щоб зріти дива,
Де невидимий світ – лиш для тебе ява,
Верхи мчи десять тисяч і днів, і ночей,
Поки біле волосся сягне до плечей.
І розкажеш, як вернеш з далеких доріг,
Про всі дивні дива, що спізнати устиг,
І присягнеш, що не бачив ти дива —
Жінки тієї, що чесна й правдива.
Хаул страшенно сполотнів. Софі бачила, що на його обличчі виступив піт. Він попрощався, взяв Софі і Майкла і швидко поїхав. Майкл спитав Хаула, що сталося. Той сказав, що його наздогнало закляття Відьми Пустирищ, і рано чи пізно це мало статися. Хаул щось підраховував, і Софі спитала що. Він відповів, що у день Середини літа йому стукне десять тисяч днів і доведеться повернутися до Відьми Пустирищ.
Коли усі повернулися у замок, Хаул сказав Кальциферу: "Вона наздогнала мене". "Знаю, — озвався демон. — Я відчув".
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Розділ 12, у якому Софі стає старенькою матінкою Хаула
Софі не вбачала особливого сенсу в тому, щоб чорнити ім'я Хаула перед королем тепер, коли його таки наздогнала Відьма. Однак Хаул наполягав, що тепер це навіть набагато важливіше, бо ще й короля на своєму хвості йому не треба.
Тож наступного дня Софі вбралася в новий одяг і задоволена, хоча й трохи напружена, чекала, коли одягнеться Майкл, а Хаул нарешті вийде з ванної. Знічев'я вона розповідала Кальциферові про дивовижну країну, де мешкає сім'я Хаула. Демон сказав, що Відьма мудро придумала прислати закляття звідти.
Відчинивши двері, Софі та Майкл велично ступили на вулиці Кінгсбері. Тут Мандрівний Замок був схожий на покинуту конюшню.
Спочатку усі вирушили до пані Пентстеммон. Хаул попередив, що вона називатиме Софі пані Пендрагон, бо тут Хаула знають як Пендрагона. Софі питала, для чого це. Хаул пояснив, що це все для маскування, і Пендрагон – гарне прізвище, набагато краще, ніж Дженкінс. Софі сказала, що цілком задоволена своїм прізвищем Хаттер, себто капелюшник. "Не всім же бути божевільними капелюшниками", — сказав Хаул.
У будинку пані Пентстеммон Софі почувала себе так, ніби вже потрапила у палац. Та найвитонченішою була сама пані Пентстеммон. Висока і струнка, вона дуже прямо сиділа у кріслі, однією рукою спираючись на ціпок із золотим набалдашником. На ній була шовкова сукня кольору тьмяного золота, яку доповнював тьмяно-золотий головний убір, вельми схожий на корону. Таких елегантних дам Софі ще ніколи не бачила. У присутності пані Пентстеммон Софі відчувала трепет. Хаул почав представляти свою стареньку "матір". Намагаючись не тремтіти від нервового напруження, Софі велично всілася в крісло навпроти пані Пентстеммон. Хаул невимушено розсівся у кріслі поруч. По ньому було видно, що він почуває себе тут як вдома. Пані Пентстеммон сказала, що їй 86 років і спитала, скільки років пані Пендрагон. Софі сказала, що 90.
Хаул явно не чекав, коли пані Пентстеммон сказала йому вийти до пажа, за якого вони прийняла Майкла. Пані Пентстеммон сказала Софі, що Хауелл ступив на дорогу зла, і що на його костюм накладено приворотне замовляння разючої сили, спрямоване на жінок. А це є свідченням певної схильності до темних мистецтв. Пані Пентстеммон хвилювалася, бо відчувала, що скоро помре, а Хауелл – її останній і найкращий учень. Тому перед тим, як померти, вона хоче поставити свого учня на добру дорогу, хоче виправити те, що з ним сталося. Софі розповіла, що Хаул уклав угоду з вогненним демоном. Пані Пентстеммон сказала, що саме Софі має розірвати цю угоду, адже вона має сильне обдарування – вселяти життя в неживі предмети. Пані Пентстеммон сказала, що Відьма уклала угоду з вогненним демоном, і з часом демон заволодів нею.