Баба не хотіла їсти такого шкідливого. Після обіду баба картала Бубу за те, що не ходить до театру. Дідусь прийшов на допомогу: "Навіщо їй ходити до театру, якщо в неї вдома постійні вистави?" Розмова наближалася до сварки у фіналі, тому Буба подалася до своєї кімнати. Там вона тоскно глянула на стінний календар, де золотистим маркером було обведено дату бабусиного від'їзду. Дівчина пригадала ямочки на Мілошевих щоках, яких вона досі не помічала, і подумала, що день був не такий і поганий.
* * *
Зранку баба вирішила піти з Бубою до ліцею і подивитися на її оцінки. На щастя, дідусь врятував ситуацію і запросив бабу на сирник по-віденськи. Бабуся прийняла запрошення і дала Бубі спокій.
* * *
Якось завітали Маньчаки, щоб зіграти партійку. Бабуся Рита була вражена їхнім виглядом і гадала, що це свідки Єгови. Бубі довелося пояснити, що це родина Маньчаків, бриджисти, які приходять до них щовівторка, іноді ще й у середу, а найчастіше чотири рази на тиждень. Дівчина сказала, що батьки примушують дідуся і її грати в бридж.
За грою дідусь збрехав Маньчакам, що баба Рита якась далека Павлова родичка із Казахстану чи Сибіру, і він її запросив, бідолашку, на тиждень, щоб вона собі трохи під'їла, бо там у них біда аж пищить. Тож коли Маньчаки після своєї поразки у грі уже йшли додому, вони попрощалися з бабусею словами "До свіданія!" Здивована бабця лише через хвилину прийшла до тями і з бездоганною вимовою сказала: "До свіданія".
КУХОННЕ ПЕКЛО
Дідусь стояв у супермаркеті біля своїх улюблених полиць і захоплювався смаковим букетом шампанських вин. Він сховався в тісному колі слухачів, і Буба не могла витягнути його. Серед слухачів був Мілош, який питав, чи молода людина має право випити келих вина, чи навпаки, рекламу й дегустації серед молоді треба суворо заборонити. Дідусь сказав, що йдеться не про кількість, а про якість, бо там, де існує культура пиття, там є й розум життя. Дідусеві зааплодували, а Буба навшпиньках попрямувала до виходу.
Удома вона застала бабцю біля телефону. Дзвонила мама і жалілася, що тато танцював з якоюсь Сильвією. Баба майже нічого не зрозуміла, бо мама плакала. Дідусь повернувся в чудовому настрої, із пляшкою дешевого вина під пахвою. Він навіть переконав бабусю скласти йому компанію для споживання випивки.
* * *
Якось зранку бабуся Рита вдягла фартух Бартошової і зайнялася сніданком сама. Вона приготувала овочі і біойогурт. На обід планувала приготувати французький багет з овочевим фаршем. Така їжа не подобалася дідусеві і Бубі.
Дорогою до школи Буба зустріла Адася. Він спитав, чи Буба написала польську. Звичайно, вона виконала завдання, а от Адась сказав, що вони з Йолькою не написали (віднедавна Адась про все говорив у множині). Хлопець хвалився, що був з Йолькою на фотосесії у справжній телестудії, бо в Йольки є шанс стати ведучою якоїсь молодіжної передачі. І вона виглядала в сто разів краще, ніж інші кандидатки.
Відтоді, як Йолька почала зустрічатися з Адасем, Буба більшість перерв проводила в ліцейській бібліотеці. Та сьогодні Агата запропонувала їй цікаву книжку, а на великій перерві почастувала пончиком із кремом. Буба подумала, що було б добре, якби Агата стала її подругою.
Удома Буба побачила, що бабусина запіканка згоріла. Дідусь повів їх у китайську забігайлівку, де замовив собі величезну голяшку. Буба зрозуміла, що уже й самій бабусі хочеться додому.
* * *
Батьки повернулися, і бабця Рита відразу поїхала. Причиною нових сварок стала пані Сильвія, офіціантка із центру відпочинку, яка, на думку батька, дуже непогано танцювала, а на думку матері була справжнім опудалом і шльондрою. Мама вдавала зраджену і принижену.
Думаючи про маму й тата, Адася і Йольку, Буба вирішила, що іноді краще бути самій, аніж із кимсь, хто зробить твоє життя сірим і безрадісним.
* * *
Адась питав Бубу, чому вона не приходить на зібрання харцерів, адже зараз там цікаво, бо Йолька написала сценарій для харцерського театру і гратиме головну роль. Бубі він пропонував одну маленьку, другорядну роль. Дівчина сказала, що у хвості не плентається, але Адась сприйняв це як зізнання у тому, що вона чимось гірша за Йольку. Розмова з Адасем для Буби вийшла неприємною.
На математиці Буба отримала гарну оцінку, і весь клас був здивований. Мілош цікавився, як це в неї вийшло, і Буба запросила його до себе після уроків. З ліцею поверталися разом. Мілош говорив про харцерську виставу і назвав Йольку наштукатуреною шваброю на дибах. Буба пожартувала, що Йолька, певне, відшила його, тому він про неї так погано говорить. І тоді Мілош признався, що сам відкараскався від Йольки і ховався, щойно чув стукіт її підборів на своїй вулиці. Хлопець попросив не порівнювати його з Адамом, але в його очах було невисловлене бажання, щоб Буба усе ж таки трохи порівнювала його з Адамом. Або принаймні глянула на нього так, як часом ще дивилася на Адася.
ГУРУ НА ТЕЛЕФОНІ
Якось мама привела жінку на ім'я пані Астріда і заявила, що вона житиме з ними. Незнайомка не дивилася на приголомшених Бубу, дідуся і тата, зате цікавими очками роззиралася довкола. Вона сказала, що в помешканні шкідлива аура. Мама з ноткою обожнювання промовила: "Фен-шуй", й провела гостю до кабінету. Жінки почали виносити усі речі, які мали негативну енергію: комп'ютер, музичний центр, телефон, дві галогенові лампи, електронні годинники й ваги, нову мобілку і навіть депілятор. Пані Астріда сказала, що мобілку і депілятор віддасть братові Бенедикту, як символ дня. Мати пояснила сім'ї, що брат Бенедикт – член "Місії світла природи". Пані Астріда залишилася ночувати, а батькові прохання пояснити, що відбувається, не допомогли.
Ранок виявився кошмаром. Спершу батька у боксерах обізвали ексгібіціоністом, потім Бубі дорікнули за слова "доброго ранку", бо ж треба сказати: "Ласкаво просимо, сестро Астрідо". Дідусеве місце на кухні зайняла Астріда ще й привласнила його тарілку.
Дорогою до ліцею Бубу наздогнала однокласниця Зузка Хваст. Буба розповіла про ситуацію вдома, але Зузка не здивувалася. Вона розповіла, що її батьки розлучені, а у їхньому класі більше розлучених батьків і матерів, ніж тих, що живуть разом.
У школі Буба розповіла про свої проблеми Агаті. Віднедавна вони разом проводили час у відвертих розмовах на великій перерві. Буба бачила, що в Агати теж є якісь проблеми, бо вона приходила до ліцею з заплаканими очима. Агата про свої проблеми не хотіла розповідати.
Після уроків Мілош запросив Бубу на піцу. У піцерії уже сиділо пів класу. Вони сіли за вільний столик. Неподалік сиділи набурмосена Йолька і чомусь нещасний Адась. На противагу похмурій парі Мілош аж променився від радості. Буба теж усміхалася чимраз ширше. Йолька спершу розглядала Мілоша, а потім підійшла до нього і сказала, що він спіймав свою першу птаху до того ж чималеньку. Буба почувала себе повною ідіоткою з великим кавалком піци в роті. Перш ніж вона його проковтнула, Йолька пішла геть.
* * *
З кожним днем мама ставала чимраз чуднішою. Її нова релігія, у якій поєднувалися елементи всіх культур та філософій, супроводжувалася постійною присутністю пані Астріди, яка заохочувала маму до розлучення. Підслуховування нової пожилиці Буба і дід сприймали як родинний обов'язок. Мати повністю втратила зацікавлення хатніми справами, а до тата виявляла агресію. Батько з'являвся вдома чимраз пізніше й після солідної порції випивки. Мамин кабінет став пусткою, де були лиш дюжина дзвіночків, свічечки, дешеві статуетки й купа атласних подушечок, порозкиданих по килиму.
За такої ситуації Бартошова і дідусь помирилися.
* * *
Коли Маньчаки прийшли пограти в карти, пані Віолетта сказала, що сюди неможливо додзвонитися. Буба з дідусем знали, що на телефоні постійно сидить пані Астріда. Дід прошепотів Маньчакам, що Марися збожеволіла, бо живе з жінкою, цілими днями молиться перед якимсь бовванчиком і дивно поводиться: або сидить по-турецьки, або стоїть, розставивши ноги. Маньчаків це не дуже здивувало, і вони пішли у дідусеву кімнату грати в карти.
ЗОЛОТА СЕРЕДИНА ПАНА МАНЬЧАКА
Поки пані Астріда вийшла з квартири, рідні обступили Марисю і почали переконувати повернутися до них. Мама говорила, що відтоді, як збагнула існування тай-ші, її життя отримало нове значення. "А що отримали від тебе чоловік, донька й старий батько, це тобі байдуже?" – гримів дідусь. Він нагадав дочці і про ксьондза Корека. Тато теж благав маму повернутися, і в його серйозних очах Буба помітила справжні чоловічі сльози. Побачивши це, мама теж раптово розплакалася. Коли Астріда подзвонила у двері, мама наказала усім не відчиняти.
Пізно ввечері мамина кімната знову перетворилася на її кабінет, а родинне життя – на ідилію. Мати завзято друкувала на комп'ютері, батько переглядав альбом з фотографіями часів їхнього медового місяця, а дідусь із насолодою допивав рештки віскі, які знайшов у батьковому барі. Буба раділа.
Згодом мама спитала дідуся, чи не розповідав він про неї ксьондзу. Дід сказав, що ні, і ксьондз Корек спокійно чекає собі, доки вона отямиться. Мама оголосила, що почала працювати над справжнім бестселером.
* * *
Здавалося, усе повернулося до норми. Дідусь знову залишив усю пенсію в кіоску зі спортлото, батьки зробили "сабантуйчик" для знайомих, а коли ті пішли, співали дуетом студентські пісні, Францішек не склав іспиту в дитсадочку, бо виявився "занадто непристосованим", а Бартошова захворіла на ангіну. Такі новини занотувала Буба у своєму щоденнику.
Оскільки Бартошова була хвора, мама почала куховарити. Якось прийшли Маньчаки, але почувши запах маминого супу, відмовилися їсти. Пан Маньчак продемонстрував усім золотого зуба і сказав, що тепер мода на них і на татуювання, тож Віолетта набила на плечі чорний клубок змій. Потім Маньчаки запропонували зіграти. Мама вибачилась, бо збиралася до ксьондза Корека, а тато мав іти записувати анонс програми "Не треба ля-ля". Дідусь запропонував зіграти з ним і Бубою. Маньчаки не дуже були раді, бо ось уже місяць, як постійно програвали.
* * *
Наступного дня у Буби мала бути контрольна з хімії, до якої вона зовсім не підготувалася через гру. Вона вже думала не йти на контрольну, але Агата переконала її піти і отримати хоча б "задовільно".
* * *
На контрольній Буба отримала від Мілоша крихітну шпаргалку із трьома розв'язаними завданнями.