Хаул відповів, що не хоче вплутуватися у ці справи, а знайти Джастіна він би легко зміг. Хаул сказав, що Джастін і Саліман були нерозлийвода, а сварка вийшла, бо Джастін сказав королю, що збирається йти шукати Салімана. На думку Хаула, король не повинен був посилати Салімана, і перш за все – на Пустирища, де жила Відьма, від якої самі лише неприємності. Торік вона пообіцяла засмажити Хаула живцем, а ще наслала на нього пристріт. Чарівник не хотів, щоб на нього полювали і король, і Відьма. Раптом Хаул придумав, що Софі має прикинутися його старенькою мамою і очорнити ім'я сина перед королем.
Розділ 8, у якому Софі йде із Мандрівного Замку відразу на всі чотири сторони
Кальцифер нарешті відпочив після гоніння від Опудала, адже він тоді надзвичайно стомився. Хаул залишив Майклу заклинання, щоб хлопець вправлявся, а сам вирішив йти до Летті. Та як тільки Хаул відчинив двері, з'явилося Опудало і вдарило Хаула в груди головою-ріпою. Хаул скинув Опудало з замку, виставив руку перед собою, а згодом вигукнув незрозуміле слово, яке заглушив раптовий гуркіт грому. І тут раптом Опудало піднялося в повітря і полетіло геть.
Хаул сказав, що магія Опудала дуже сильна. Софі слабко хихикнула. Її серце чомусь знову давалося їй взнаки. Хаул відразу зрозумів, що їй недобре. Він підхопив Софі під лікоть і посадив у крісло. І тут між Хаулом і Кальцифером щось відбулося – наче пробігла якась іскра. Софі це відчула, тому що Хаул тримав її за руку, а Кальцифер висунувся з вогнища. Хоч що це було, серце Софі тієї ж миті стало поводитися як слід. Хаул прихопив гітару і нарешті-таки пішов.
Софі лежала в кріслі і прикидалася, ніби їй удвічі гірше, ніж насправді. Майкл був зайнятий заклинаннями, тому Софі легко вийшла з замку і рушила до Апер-Фолдинга. Вона майже добралася до дороги, коли за нею кинувся Майкл, а слідом за ним скакав Мандрівний Замок, випускаючи з усіх чотирьох веж схвильовані клуби диму. Майкл сказав, що не може пустити Софі, адже обіцяв Хаулу наглядати за нею. Тим більше, що до Апер-Фолдинга десять миль. Софі сказала, що мусить піти попередити про Хаула Летті, бо вона – її далека родичка. Майкл вирішив піти з Софі і згадав про пару семимильних чоботів, які одним кроком долають десять з половиною миль. На місці вони думали бути швидше за Хаула.
Чоботи були схожі на два трохи деформовані шкіряні відра, від яких чомусь відірвали ручки. Майкл із Софі натягнули по чоботу. Політ припинився так само раптово, як і почався. Вони стояли в Апер-Фолдингу. Та іншою ногою, тією, що не була взута у черевик, не можна було ставати на землю. Софі не знала цього, тому багато разів опинялася в різних місцях: то на Ринковій площі, то біля Мандрівного Замку, то в Апер-Фолдингу. Нарешті, Софі і Майклу вдалося всі ці переміщення припинити, і вони подалися до будинку пані Ферфакс.
Пані Ферфакс сама відчинила їм двері. Востаннє вона бачила Софі рік тому сімнадцятирічною дівчиною і, звичайно ж, ніяк не могла впізнати її в дев'яносторічній бабі. Майкл сказав, що Софі – двоюрідна бабуся Летті Хаттер. Ферфакс сказала, що Летті зараз трохи зайнята.
Раптом Майкл помітив, що Летті і Хаул у саду. Майкл жестами показав Софі те, що побачив. Софі побачила, що Летті вже анітрішечки не була схожа на Марту. Вона була сама собою – тобто неперевершеною красунею.
Ферфакс, Майкл і Софі пішли у хату. Ферфакс сказала, що знає, хто приходить до Летті. Це – Маг Пендрагон, він же Хаул. Тільки вони з Летті ніяк не показують, що їм це відомо. Ферфакс розповіла, що Хаул був останнім учнем старої пані Пентстеммон, яка казала, що Хаул удвічі здібніший від чарівника Салімана.
Ферфакс не вважала, що Хаул небезпечний для Летті, адже він міг навчити дівчину в двадцять разів більше, ніж Ферфакс. Софі сказала, що Летті кохала іншого хлопця. Та Ферфакс сказала, що Летті просто співчуває тому хлопцеві. Софі ламала голову, як би довідатися, звідки пані Ферфакс знає, що Летті – це Летті, і при цьому не розстроїти Майкла. Ферфакс сказала, що відразу зрозуміла, що сестри помінялися тілами.
Коли Майк і Софі прибули у Замок, демон сказав, що у портхавенські двері хтось добивається.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Розділ 9, у якому в Майкла виникають клопоти із заклинанням
Виявилось, що це прийшов капітан по заклинання попутного вітру. Капітан довго чекав, бо нікого не було, тому був сердитий. Коли капітан пішов, Майкл подався до столу працювати над заклинанням, а Софі мовчки сіла штопати панчохи. У неї була лише одна пара панчіх, і її вузлуваті ноги протерли в них величезні діри. Сіра сукня на цей час уже помітно обтріпалася і забруднилася. Раптом Майкл почав розпитувати Софі про Летті. Він сказав, що його Летті зовсім не така вродлива, як Летті з Апер-Фолдинга. Це здивувало Софі, адже ж сестри були схожі.
Решту дня Софі з блакитно-срібного костюма Хаула, який не вдалося врятувати від слизу, вирізала маленькі блакитні трикутнички, щоби пошити собі з них клаптикову спідницю. Софі помітила, що Майклові не вдається заклинання. Він розмішував різні інгредієнти, але нічого не виходило.
Хлопець розповів Софі, що Хаул підібрав його, коли він був нікому не потрібним сиротою і сидів у нього на порозі в Портхавені. Мама Майкла померла, а батько потонув під час шторму. Хлопець мусив податися в оте єдине місце, якого всі боялися. Хаул тоді ще тільки починав помаленьку працювати під іменем чаклуна Дженкіна. Однак усі говорили, що в його будинку живуть дияволи. Хаул був дуже терплячий до Майкла.
Майклова суміш вибухнула з такою силою, що трикутнички Софі полетіли у вогнище. Софі зібрала трикутнички і терпляче розкладала їх на підлозі заново. Хлопець попросив її, щоб допомогла йому із заклинанням. Вона взяла папірець і прочитала:
Йди і зірку, що падає з неба, впіймай,
Мандрагоровий корінь з дитям відшукай,
І скажи мені, де всі минулі роки,
І хто дідьку копито розтрощив-таки.
І навчи, як почути русалок пісні,
Як втекти від укусів облуди й брехні.
Відшукай вітер в полі,
Який мчить добру волю.
З'ясуйте, про що тут говориться. Другу строфу напишіть самі.
Софі була до краю здивована. Їй і раніше доводилося потикати носа у заклинання, але нічого схожого на це вона ще ніколи не бачила. Майкл пригадав, як Хаул говорив, що складні заклинання завжди містять у собі загадку. Софі сказала, що заклинання скидається на перелік неможливих речей. Але заклинання неабияк заінтригувало Софі. Вона сховала свої блакитні спідничані трикутнички, витягла перо і папір і почала робити нотатки в тих самих кількостях, що й Майкл. До самого вечора вони з Майклом сиділи і думали. Після вечері Софі сказала, що не треба нічого вигадувати, а просто виконати все, що там написано. Можна зловити зірку, що падає, взувши семимильні чоботи (бо зірка дуже швидка). Хлопець кинувся до комори по чоботи, а потім Майкл узявся за клямку, щоби повернути її синім донизу, але тут сталося щось дивне. Череп на столі зацокотів зубами. А Кальцифер сказав, щоб вони не йшли. Та Майкл сказав, що вони ненадовго.
Вони вийшли на вулиці Портхавена. Ніч стояла зоряна і ясна. На Портхавенських болотах Майкл і Софі стали, тримаючи перед собою напоготові по чоботу, і чекали, поки котрась із зірок зрушиться з місця. Довелося довго чекати, поки одна з зірок відчепилася від небосхилу і білою рискою шуганула вниз. Майкл застромив ногу в чобіт – і зник. Софі сперлася на ціпок і взула чобіт на секунду пізніше. Вона опинилася далеко серед боліт, і тепер була з усіх боків оточена туманом, пусткою і озерцями, які тьмяно мерехтіли. Софі вперлася ціпком у землю – і зуміла втриматися на ногах. Чобіт Майкла темною цяткою бовванів відразу ж за нею. Сам Майкл перетворився на відчайдушне чалапання ніг далеко попереду. Падаюча зоря справді була тут. Скидалося на те, що Майкл цілком міг її впіймати.
Зірка складалася з чистого сяйва, вона висвітлювала біле коло болотної трави й шелюгів та чорні калюжки навколо Майкла, але при цьому в неї були великі стривожені очі, які пильно вглядалися в Майкла, і маленьке гостреньке личко. Поява Софі налякала зірку. Зірка сказала Майклові, що не дасть впійматися, бо вона має померти. Вона потонула у найближчому озерці.
Розділ 10, у якому Кальцифер обіцяє Софі зробити натяк
Хаул повернувся, поки Софі та Майкл були поза домом. Зранку він сказав Софі, що коли у пані Ферфакс оглянувся від личка Летті, то з-за рогу бачив довгий ніс Софі. Хаул обізвав Софі пані Нишпоркою і сказав, що йде до короля. Від Майкла, який спробував розпитати його про загадкове заклинання, Хаул відмахнувся. Майкл, оскільки він, як виявилося, не мав що робити, вирішив піти до Цезарі. А Софі, залишившись одна, взялася зшивати блакитний костюм Хаула, бо він дорікнув Софі. Тепер вона не мала з чого пошити спідницю.
Хтось постукав у Портхавенські двері. Якийсь хлопчина років п'ятнадцяти, який сидів на козлах, хотів знати, чи нема у пані відьми чогось такого, щоби підкови весь час не губилися. Софі не знала, що робити. Але Кальцифер підказав їй, звідки взяти порошок, а ще порадив мати впевнений вигляд. День видався гарячий. Софі довелося відкласти шиття і продати, з допомогою Кальцифера, чари для прочищення стічних труб, чари для розшукування кіз і чари для варіння доброго пива. А один хлопчина з Кінгсбері хотів чогось, щоб перемогти у дуелі. Такого зілля Софі не мала, тому насипала йому кайєннського перцю і наказала висипати порошок у повітря перед дуеллю.
Кальцифер сказав, що ближче до вечора Софі отримає деякий натяк, як можна розірвати угоду. Ближче до вечора прибіг Майкл. Він порозкладав речі на столі так, щоби здавалося, ніби він весь день напружено працював. Хаул з'явився з багатьма різними пакунками. Чарівник сказав, що король звернувся до нього з офіційним проханням розшукати брата і вбити Відьму Пустирищ. Стало зрозуміло, що Хаул у такому настрої, що ось-ось може вдатися до зеленого слизу. Та він вивалив Софі на коліна лавину пакунків, і таку саму гору вручив Майклові. У пакунках був вишуканий одяг для Софі і Майкла, адже вовни не могли постати перед королем у нужденному одязі. Софі сказала, що не піде до короля.