Майкл спитав Мері Поппінс, чому Адмірал Бум це зробив. Няня відповіла: "Тому, що я – Людина, Гідна Шани!". Джейн стало чомусь сумно і тяжко на серці.
Раптом їх наздогнала міс Персіммон, яка уже тепер була місіс Перук. Біля неї, сором'язливо всміхаючись, стояв містер Перук. Він побажав Мері Поппінс bon voyage. Майкл запитав, що це означає, і дізнався: "Щасливої подорожі".
У парку діти і няня побачили на землі малюнок кольоровою крейдою – натюрморт із фруктів: яблуко, грушу, сливу й банан. Малюнок саме підписував великий приятель Мері Поппінс – Художник, Змушений Продавати Сірники. Він сказав, що чекає цілий день. Мері Поппінс здавалася і засоромленою і щасливою водночас. "Знаєш, Берте, ми – на Карусель", — сказала вона, зашарівшись. Він кивнув головою і спитав, чи діти теж поїдуть з нею. Мері Поппінс загадково похитала головою. "Прокатаються тільки", — відповіла вона. Майкл був зовсім спантеличений. "А що ж усі роблять на каруселі, коли не катаються!" — не міг він збагнути.
І раптом, на очах у вражених дітей, Мері Поппінс нахилилася, взяла з асфальту намальовану сливу й надкусила трохи. Джейн нахилилася до яблука, і воно так і скочило їй у руки. Вона надкусила його червоний бік. Художник сказав, що це все робить Мері Поппінс. І він нахилився, взяв з асфальту намальовану грушу й подав Майклові. Художник взяв банан, розломив його навпіл і простяг обом Близнятам.
Джейн здавалось дивним, що усі наче прощаються з Мері Поппінс, але дівчинка добре знала: дарма розпитувати про щось няню.
На галявині, оточеній липами, стояла карусель. Вона була нова-новісінька, уся так і сяяла, так і виблискувала, а коники на мідних стоячках так і поривались уперед. На вершечку лопотів смугастий прапорець. Коли вони підійшли, карусель закрутилась повільніше і зупинилася. Парковий доглядач, ніби він був тут начальник, притримав її за один з мідних стоячків.
Майкл видерся на спину коня і вхопився за мідний стоячок. Джейн вилізла на баского білого коня. Мері Поппінс узяла з візочка Близнят і посадила Барбару поперед Майкла, а Джона позаду Джейн. Мері Поппінс купила найдорожчі квитки. До дітей вона сказала, що поїде іншим разом. Пролунав свисток. Знов заграла музика. І коники поводі-поволеньки рушили.
Карусель розганялася. Майкл міцніше обхопив руками Барбару. Джейн сягнула рукою назад і добре тримала Джона. Здавалося, вони ніколи вже не спиняться, здавалося, зник час, зник цілий світ – було тільки ясне кружало світла і прудкі барвисті коники.
Сонце зайшло, і на землю злетіли сутінки. А діти все мчали дедалі швидше. Ніколи Джейн і Майклові, Джонові й Барбарі вже не відчути так близько від своїх сердець велетенського серця світу, як під час цієї незабутньої поїздки. І вони ніби якимось чином знали це.
Аж ось карусель спинилася. Усі четверо позлазили з каруселі, затерплі від довгого катання. Але очі їхні сяяли і голоси тремтіли від щастя. "Усе гарне зрештою кінчається!" — промовила Мері Поппінс вже вдруге цього дня. Тоді труснула головою і поглянула на карусель. "Тепер я!" — весело сказала вона, зупинилася на мить і щось дістала з візочка. Потім випросталася і постояла ще якусь хвилину, дивлячись на дітей тим своїм дивним поглядом, який неначе сягав у саму душу й читав найглибші думки. Вона сказала Майкові бути добрим хлопчиком, Джейн попросила доглядати Майкла і Близнят.
Мері Поппінс взяла парасольку і сіла на карусель. Контролер пробив дірочку в зеленому квитку і подав його Мері Поппінс. Джейн з Майклом помітили, що він не взяв з неї грошей. Знову заграла музика. Барвисті коники повільно рушили.
Мері Поппінс, гордовито випростана, задивлена вперед, проїхала повз дітей. Під пахвою в неї була парасолька з головою папуги на кінці держачка. Руками в рукавичках вона трималася за мідний стоячок. А перед нею, на спині в коня була її сумка.
Близнята у візочку запхикали, та Джейн з Майклом не звернули на них уваги. Очима, повними тривоги, вони прикипіли до каруселі, яка уже розігналася. Все злилося в рухливе кружало яскравого світла. Ось знову до дітей наблизилася темна постать на сірому в яблуках коні. І цього разу, коли вона порівнялась з ними, щось ясне, блискуче зсунулося в неї з шиї, полетіло донизу і впало біля їхніх ніг. Джейн нахилилася і підняла його. То був золотий медальйон на уривку ланцюжка.
Джейн тремтячими пальцями натиснула на замочок, і медальйон розщібнувся. Там були намальовані Джейн, Майкл, Джон, Барбара та Аннабел.
Вони обернулися до каруселі, яка зненацька відірвалась від землі! Все вище й вище підіймалася вона, все дужче літали кружка барвисті коні, і між ними Мері Поппінс на спині в коня. Карусель летіла кудись у зоряне небо. Мері Поппінс стала ледве помітною темною цяточкою на світляній плямі.
Майкл шморгнув носом і почав шукати хусточку. Джейн тільки стиха зітхнула, дивлячись у небо. Потім стала дивитись в інший бік. Прийшов доглядач парку і дуже здивувався, що карусель зникла.
Діти мовчки рушили геть з Парку. Майкл з Джейн роздумували, чи повернеться Мері Поппінс, адже вона взяла у контролера квиток назад.
Вдома містер Бенкс розповів, що з'явилася нова дуже яскрава зірка. Він навіть приніс підзорну трубу і показав зірку жінці і дітям. Місіс Бенкс подала підзорну трубу Джейн, а потім Майклові, і кожне з них виразно побачило барвистих коней у кружку, мідні стоячки, темну пляму, яка ще кілька разів майнула по колу перед їхніми очима й знову зникла.
Діти мовчки поглянули одне на одного. Вони знали, що та темна плямка – то ошатна струнка постать у синьому пальті з срібними ґудзичками, солом'яному капелюшку на голові й знайомою парасолькою під пахвою. Вона спустилася з неба і туди ж відлетіла. Нічого цього Джейн з Майклом не могли нікому пояснити, бо знали: в Мері Поппінс було щось таке, чого взагалі не поясниш.
Прийшла місіс Брілл і сказала що Мері Поппінс знов пішла собі, не сказавши й слова на прощання. Точнісінько, як і минулого разу. Місіс Бенкс розхвилювалася і сказала чоловікові. Та його це не хвилювало. Він сказав: "Зате он на небі нова зірка!". "Нова зірка не купатиме й не одягатиме дітей!" — сердито сказала місіс Бенкс. "Зате вона вночі дивитиметься у їхнє вікно!" — безжурно сказав містер Бенкс. "А це трохи більше важить, аніж умивання й одягання". Він знову взявся до підзорної труби. Джейн з Майклом підійшли і, притулившись до нього, задивились у вечірнє небо.
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.