З Хельмером вона почувається, як з батьком. Нора не встигла закінчити: у кімнату прийшла служниця і подала їй візитну. картку. Обличчя Нори змінилося. Ранк помітив це, запитав, можливо, у Нори якісь неприємності. Ні, відповіла Нора, то просто повідомили, що принесли повий маскарадний костюм, вона хвилюється, аби Хельмер не довідався, то йому сюрприз. Ранк сміється: так ось яку таємницю приховувала Нора! Ранк йде у кабінет Хельмера. Нора зачиняє за ним двері на клямку. Входить Крогстад. Нора просить його говорити тихіше, але тому байдуже: він приніс лист до Хельмера, в якому розповідає про боргове зобов'язання Нори і фальшивий підпис. Втім він заспокоює Нору, що не має наміру переслідувати її судом і вимагати грошей теж не буде. Крогстад хоче лише залишити у себе ту розписку Нори, щоб Хельмер був у його владі. Крогстад певен, що Хельмер, аби уникнути скандалу, виконає всі його вимоги: не тільки поверне його на роботу у банк, а й запропонує вищу посаду. У планах Крогстада через кілька років стати "правою рукою директора банку", а по суті керувати там. Нора каже, що її чоловік нізащо не погодиться виконати вимоги негідника. Крогстад заявляє, що вона погано знає свого чоловіка. Нора запевняє, що зважиться на самогубство, якщо Крогстад не відмовиться він свого наміру. Той не вірить, що "така тендітна пані" на це здатна, крім того цей крок буде марний, бо Крогстад отримає владу над пам'яттю про неї. Нора оніміла. Крогстад каже, що він попередив, тому просить не робити дурниць, а виконати його вимоги. Хельмер же хай затямить, що він сам примусив Крогстада піти на такі рішучі дії. Крогстад виходить у передпокій, чути, як він опускає листа у скриньку. Нора розуміє, що вже ніщо її не врятує. З дитячої кімнати виходить фру Лінне, бачить, що Нора сама не своя. Нора показує їй листа, який видно крізь скло у скриньці, каже, від кого той лист і хто позичив їй гроші. Фру Лінне переконана, що Хельмеру краще знати правду. Нора розповідає подрузі і про фальшивий підпис на розписці й просить бути свідком. На випадок, коли з нею щось трапиться, або хтось інший захоче взяти її вину на себе, фру Лінне має засвідчити, що Нора визнає свою провину і ніхто нічого не знав про той борг. Фру Лінне нічого не розуміє з того, що говорить Нора. А та лише твердить про страшне чудо, що готується. Фру Лінне збирається до Крогстада: колись він набагато був здатний заради неї. Нора запевняє, що з того нічого не вийде, адже лист вже у скриньці. Чути голос Хельмера, який просить впустити його у "свою власну вітальню". Фру Лінне поспіхом виходить. Нора відчиняє двері. Хельмер і Ранк здивовані, вони очікували, що Нора переодягалася у маскарадний костюм і тому зачинила двері. Нора просить чоловіка допомогти їй пригадати тарантелу, запевняє, що без його допомоги вона не зможе завтра танцювати на балі. Хвилювання Нори, її занепокоєний вигляд Хельмер пояснює тільки "дитячим страхом". Він запевняє, що весь вечір "буде вчити" своє "безпомічне створіння". Тільки подивиться, чи немає листів. Нора кидається до фортепіано і грає тарантелу, просить залишити всі справи і допомогти їй. Хельмер сідає за фортепіано. Нора буре тамбурин і танцює. Вона танцює так, "наче це справа її життя". Це помітив навіть Хельмер, зауважує, що Нора забула все, "чому він її вчив". Повертається фру Лінне. Хельмер зупиняє Нору, говорить, що їй дійсно треба багато надолужити, обіцяє присвятити весь свій вільний час підготовці до виступу Нори на маскараді. Нора наказує служниці подати шампанське до вечері і багато мигдалевого печива. Запрошуючи всіх до столу, вона просить фру Лінне затриматися, ніби для того, щоб допомогти їй поправити зачіску. Виходячи з кімнати, Ранк зауважує Хельмеру, що поведінка Нори трохи дивна, запитує, чи не вагітна та. Хельмер запевняє, що нічого страшного немає: Нора просто боїться виступу на маскараді, "дитячий страх", про який він і говорив. Фру Лінне. розповідає, що Крогстада вдома не було, поїхав за місто, повернеться тільки наступного вечора, вона залишила йому записку. Нора впевнена, що нічого не виправити, якщо не чудо. Хельмер кличе свого "жайворонка". Нора кидається до нього, розкривши обійми.
Дія третя
Та сама кімната. З верхнього поверху долітають звуки музики. За столом з розгорнутою книжкою сидить фру Лінне. Вона намагається читати, але більше прислуховується, чи не йде хто. Заходить Крогстад. Він запитує, що означає записка, яку він отримав від фру Лінне. Вона запевняє, що їм є про що говорити. Крогстад дивується: чому у домі Хельмера. Фру Лінне пояснює, що у неї неможливо, а тут їм ніхто не заважатиме: служниця спить, господарі на балу. Крогстад вражається, як це після його листа. Хельмери можуть ще й танцювати. Фру Лінне хоче говорити не про Хельмерів, а про себе і Крогстада. Він не схильний вступати у бесіду, бо вважає її жінкою, яка здатна заради грошей зрадити всіх. Виявляється, що колись фру Лінне і Крогстад кохали один одного. Але він не мав сталого доходу, тільки розпочинав службу. На руках фру Лінне була хвора мати і маленькі брати, а Крогстад не міг взяти на себе такий тягар, тому вона змушена була погодитися на шлюб з іншим чоловіком. Фру Лінне написала листа Крогстаду, аби той вирвав із свого серця почуття до неї. Минуло відтоді багато років, та й тепер вона запитує себе, чи вірно тоді вчинила і заради рідних вийшла заміж за чоловіка, якого зовсім не кохала. Крогстад каже, що втратив тоді не тільки кохану дівчину, він втратив землю під ногами. Тепер він схожий, на людину, яка випливла на уламках корабля. Фру Лінне почувається так само, можливо, їм буде легше вижити на тих уламках вдвох, зауважує вона. Крогстад не вірить фру Лінне: невже вона не знає його репутації. Вона пояснює, що працювала все своє життя, бо було заради кого. Тепер вона не має для кого працювати, у праці ж задля самої себе мало радості. Вона зрозуміла з його слів, що поруч із нею він міг би стати зовсім іншою людиною. Їй треба когось любити і піклуватися про когось, а його дітям потрібна мати, вони потрібні один одному. Крогстад бере її за руки, дякує, хоча йому все ще не віриться у такий щасливий збіг обставин. Фру Лінне прислуховується: чути, як грають тарантелу, коли танок скінчиться, Хельмери повернуться. Крогстад у відчаї, бо певен: фру Ліпне не знає, на який крок проти Хельмера він зважився, жалкує, що не може нічого виправити. Фру Лінне каже, що добре все знає, навіть тепер лист Крогстада до Хельмера лежить у поштовій скриньці, Крогстад припускає, що фру Лінне знову приносить себе у жертву, тепер заради Нори: Та відповідає, що "той, хто раз продав себе заради когось, їй зробить цього удруге". Вона не хоче, аби того листа було знищено. Фру Лінне вважає, що добре зрозуміла, які стосунки склалися у подружжі Хельмерів, тому певна: час покінчити з усіма таємницями, Хельмер повинен знати правду. Фру Лінне квапить Крогстада: тарантела скінчилася, зараз повернуться господарі. Крогстад виходить. Фру Лінне залишається сама. Вона схвильована таким "поворотом подій". Тепер буде їй "для кого жити... куди нести світло і тепло". Повертаються Хельмери. З передпокою чути, як Нора просить чоловіка не поспішати додому, дати їй "ще трохи повеселитися". Але той невблаганний. Хельмер здивований пізнім візитом фру Лінне, та пояснює, що дуже хотіла побачити Нору у маскарадному костюмі. Хельмер знімає з Нори шаль і пропонує помилуватися його дружиною. Він говорить, що красі Нори трохи шкодить лише її впертість: майже силою йому довелося вивести дружину з маскараду, вона мало не зіпсувала його задум. Він знав, що від тарантели Нори всі будуть у захваті, хоча цього разу вона трохи "порушила правила мистецтва і танцювала занадто натурально". Та хай вже, Хельмер ладен це простити. Найголовніше ж, вважає Хельмер,— фінал. Невже після такого, фурору він міг дозволити Норі залишитися, аби тим зменшити враження від її танцю. Тому він і підхопив дружину під руку і пройшов з нею через залу, всім вклонився, і "чудове марево зникло". Це ж "так ефектно", та хіба Нора здатна таке зрозуміти, додає Хельмер, знімаючи пальто й ідучи до свого кабінету. Фру Лінне тихо каже, що мала розмову із Крогстадом, змісту розмови вона не передає, говорить тільки: Нора повинна розповісти; чоловіку правду, інакше той довідається про все із листа. Нора не збирається нічого розповідати чоловіку, дякує подрузі, каже, що "тепер знає, що робити". З кабінету виходить Хельмер. Фру Лінне прощається, Хельмер подає її плетіння, не упускаючи нагоди й тут висловити "свою думку": він радить фруЛінне облишити це заняття і взятися до вишивання, бо "на вишивальницю приємніше дивитися, рухи її більш вільні, легкі..." Прощаючись, фру Лінне радить Норі більше "не виявляти впертість". Хельмер схвалює таку пораду. Він проводжає фру Лінне до дверей, говорить, що "із задоволенням" провів би й далі, та їй же недалеко. Нора і Хельмер залишаються вдвох. Він радіє, що нарешті "спровадив" "нудну особу". Нора каже, що "дуже втомилася" і "скоро засне". Хельмер знову "переконався у своїй правоті": він добре зробив, що забрав з маскараду дружину. Нора зауважує, що чоловік "все добре робить". Хельмер називає цю відповідь "першими людськими словами жайворонка" за весь вечір. Він запитує, чи помітила Нора, що доктор Ранк був на балу у чудовому настрої. Вона шкодує, що не мала змоги поговорити з Ранком. Хельмер милується Норою, "скарбом", який "належить" тільки йому. Нора просить не говорити з нею так сьогодні. Хельмер не помічає настрою дружини, продовжує провадити своє, зізнається, що на людях, дивлячись на неї, він уявляє, наче Нора його таємна обранка і ніхто не здогадується про їхнє кохання. Коли він дивився, як вона танцює тарантелу, кров йому закипіла, тому він так рано примусив Нору повернутися додому. Нора просить облишити це. Хіба він їй не чоловік наполягає Хельмер. Чути, як хтось стукає у вхідні двері. Нора лякається. Хельмер досадує, але йде відчиняти, бо прийшов доктор Ранк. Він дійсно більш жвавий, ніж завжди. Говорить, що добре повеселився на балу, та й як відмовити собі хоча б раз у такому задоволенні, особливо після плідного дня. Нора запитує, напевно доктор провів якісь "важливі дослідження".