Циганка говорила, що водить англійця за ніс і скоро заведе в таке місце, що той більше не вибереться. Офіцер зовсім не розумів, про що говорила Кармен з торговцем апельсинами, тож ті з нього просто кепкували. Англієць запросив дона Хосе приходити наступного дня, та роман Кармен з цим багачем так розлютив розбійника, що він вирішив покинути місто. Почуття були сильніші, тож він знову прийшов. Коли вони залишилися з Кармен наодинці, вона стрибала, кривлялася, веселилася і насміхалася з офіцера. Циганка придумала таке: вона з ним поїде таким-то шляхом, а розбійники на чолі з Кривим нападуть на англійця і пограбують. Кармен хотіла, щоб на чолі банди йшов Кривий, бо англієць мав вогнепальну зброю. Вона надіялася, що її чоловіка вб'ють. Дону Хосе не сподобався цей план. Він заявив, що Гарсію ненавидить, але той його товариш.
Перед тим, як напасти на англійця, дон Хосе запросив Кривого пограти в карти і заявив, що той махлює. Між ними зав'язався конфлікт, чоловіки почали битися і дон Хосе вбив цигана. Данкайре був поруч, але у бійку на ліз. Після вбивства дон Хосе сказав Данкайре, що кохає Кармен і хоче бути в неї один. Чоловіки порозумілися і залишилися друзями. Данкайре лиш додав, що якби дон Хосе попросив Гарсію, то той продав би Кармен за піастр. Вони поховали Гарсію, а наступного дня напали на англійця. Офіцер виявився хоробрим і міг вбити дона Хосе, але Кармен врятувала ситуацію.
Дон Хосе повідомив Кармен, що вона вдова. Жінка відповіла, що прийшов час Гарсії, але прийде і дона Хосе. Чоловік сказав, що прийде і час Кармен, якщо вона не буде йому жінкою. Вона не заперечувала. Досить довго вони були разом. Завербувавши в банду ще кілька товаришів, вони займалися контрабандою, грабували на великій дорозі. Перші місяці Кармен допомагала їм. Вона жила в різних містах, але на перший знак дона Хосе з'являлася до нього.
Якось дон Хосе дізнався, що циганка кинула око на якогось багача і, напевно, хоче повторити гібралтарський жарт. Чоловік розшукав циганку і відразу вивіз її звідти. Між ними відбулася сварка. Кармен говорила, що від того часу, як він став її чоловіком, вона любить його менше, бо не хоче, щоб її мучили і командували нею. Вона погрозила, що знайде собі молодика, який покінчить з доном Хосе так само, як той покінчив з Кривим.
Данкайре помирив їх, але відтоді щось між ними змінилося. Скоро після цього сталася біда: солдати вийшли на їх слід. Данкайре було вбито, а з ним ще двох чоловіків. Двох інших забрали. Дон Хосе був тяжко поранений. Йому вдалося втекти, цілих два тижні Кармен доглядала його в Гранаді. Чоловік багато передумав і вирішив змінити своє життя. Він запропонував Кармен покинути Іспанію і постаратися зажити чесно в Новому Світі. Циганка посміялася з ідеї і відповіла, що створена для того, щоб жити за рахунок інших. Їй вдалося переконати чоловіка знову зайнятися контрабандою.
Кармен відвідала бій биків і постійно говорила про одного спритного пікадора на ім'я Лукас. Кілька днів по тому Хуаніто, товариш дона Хосе, розповів йому, що бачив Кармен і Лукаса разом. Чоловік запитав циганку про це, а вона відповіла, що Лукас заробив на боях багато грошей, тому ці гроші треба або забрати, або завербувати пікадора в їхню банду. Дон Хосе заборонив їй спілкуватися з Лукасом. На щастя, пікадор поїхав у Малагу. Здавалося, Кармен забула про Лукаса. У цей час дон Хосе і зустрів оповідача, спочатку поблизу Монтільї, а потім в Кордові.
Кармен вкрала у оповідача годинник, хотіла також вкрасти гроші та перстень. Дон Хосе сильно з нею посварився. Коли він її вдарив, вона вперше на його очах заплакала. Чоловік попросив пробачення. Він поїхав у Монтілью. Через три дні вона приїхала до нього дуже щаслива. Повідомивши, що в Кордові свято і вона розвідає, хто повертається з грішми, циганка поїхала туди.
Від селянина дон Хосе довідався, що в Кордові бій биків. Чоловік поїхав туди і побачив Лукаса, а на лавці сиділа Кармен і дивилася на бій. Коли вийшов перший бик, Лукас зірвав у тварини кокарду і подарував Кармен. Вона приколола її на волосся. Після бою дон Хосе знайшов її, посадив на коня і вони їхали цілу ніч.
На ранок вони зупинилися у венті. Дон Хосе запропонував Кармен їхати в Америку і спокійно там жити. Коли вона відмовилася, він сказав, що йому набридло вбивати її чоловіків, тож він вб'є її. Він запитав, чи любить вона його, але Кармен не відповіла. Згодом вона сказала, що вже давно знає, що спершу загине вона, а потім він. Залишивши її думати, чоловік пішов у бік скиту. Там молився відлюдник. Коли він закінчив молитися, дон Хосе попросив його відслужити обідню за душу, яка знаходиться у великій небезпеці. Той сказав, що відслужить через пів години і запитав, чи не хоче чоловік покаятися в гріхах. Дон Хосе сказав, що ще повернеться.
Коли обідня закінчилася, він повернувся до Кармен, хоч надіявся, що вона вже втекла. Та вона була там і ворожила на свинцеві. Вони сіли на коня і трохи проїхали. Потім дон Хосе запитав її, чи поїде з ним в Америку. Вона відповіла, що буде з ним до смерті, але жити з ним не буде. Вони були в пустинній ущелині. Жінка розуміла, що чоловік хоче її вбити. Дон Хосе просив її змінити їхнє життя, бо заради неї він став розбійником. Жінка відповіла, що він вимагає неможливого і призналася, що більше не любить його. Як чоловік він може вбити її, але Кармен завжди залишатиметься вільною. Дон Хосе впав до її ніг і заплакав. Він знову запитав, чи вона буде з ним, але жінка відповіла "Ні!". Вона зняла перстень, який він їй подарував, і викинула в кущі. Чоловік вбив її ножем Кривого. Просидівши над нею годину, він знайшов перстень. Потім він вирив могилу і поховав її з перстнем і маленьким хрестиком.
Згодом дон Хосе поїхав у Кордову і здався поліції, розповівши, що вбив Кармен. Він лише не сказав, де її тіло. Відлюдник помолився за її душу.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
4
Іспанія належить до тих країн, де дуже часто можна зустріти циган. Більшість з них веде бродяче життя в південних і східних провінціях. Чоловіки зазвичай промишляють коновальством, стрижкою мулів, ремонтом мідного посуду та інструментів, не кажучи вже про контрабанду та інші недозволені промисли. Жінки ворожать, жебракують, продають всілякі товари.
Циганів легко впізнати за їхньою зовнішністю. Колір їхньої шкіри дуже темний. Через це вони називають себе калес – чорні. Їхній погляд нагадує погляд хижого звіра. Їхні очі виражають характер цієї нації – хитрі і сміливі. Чоловіки майже усі стрункі і рухливі. У Німеччині циганки завжди красиві, але в Іспанії це велика рідкість. Якщо і трапляються красиві, то вони дуже перебирають чоловіками. У відносинах з чоловіками циганки проявляють надзвичайну відданість. Цигани завжди допомагають одне одному і вміють берегти таємниці. Вони байдужі до питань віри, але ніколи не були безбожниками. Багато циганок ворожать і продають талісмани та приворотне зілля, але дуже часто вони дурять легковірних дівчат і жінок.
Цигани викликають повагу у неосвічених людей, але також відчувають над цими людьми перевагу в розумі і щиро зневажають народ, який гостинно їх приймає.
Відомо, що перші групи циган з'явилися у Східній Європі на початку XV століття. Ніхто не знає, як вони за такий короткий час так розмножилися у ряді вельми віддалених країн. Цигани не знають нічого про своє походження, хоч інколи кажуть, що їх батьківщина – Єгипет. Багато вчених вважають, що цигани походять з Індії. Дійсно, мова циган трохи схожа на санскрит.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу