Там лежали поламаний держак кайла й кілька дощок від ящиків. На одній з цих дощок був напис "Морж" — назва Флінтового судна. Все було ясно: хтось раніше знайшов цю схованку й пограбував. Шестеро піратів стояли, як громом побиті. Але Сілвер отямився найперший. За мить він опанував себе й змінив план своїх дій раніше, ніж інші встигли очуматись. Він дав Джіму пістоля і почав посуватись так, що їх з Джімом відділяла від решти піратів яма.
Пірати понишпорили в ямі, а потім приготувалися вбити Сілвера і Джіма. Та раптом з хащі гримнули три мушкетні постріли. Двох піратів вбили, а троє втекли. Із заростей вибігли лікар, Бен Ґан і Ґрей.
Лікар розповів Джіму кількома словами, що сталося за час його відсутності. Сілвера ця історія неабияк зацікавила. Головним героєм у ній був Бен Ґан. Якось, блукаючи самотою по острову, Бен натрапив на кістяка й почистив йому кишені, а згодом знайшов і викопав скарби. Це його поламаного держака від кайла побачили пірати в ямі. Бен переніс усе золото у свою печеру на двоверхому горбі в північно-східній частині острова. Лікар довідався про все це від нього самого при першій же зустрічі в день нападу на блокгауз. Побачивши наступного ранку, що шхуна зникла з бухти, лікар пішов до Сілвера, віддав йому непотрібну тепер карту, а також харчові припаси, бо в Бена Гана в печері було вдосталь солонини з козячого м'яса. Друзі перейшли з блокгаузу на двоверхий пагорб, де їм не загрожувала малярія і де вони могли оберігати скарби. Однак, побачивши того ранку Джіма в полоні у піратів, лікар побіг до печери, взяв з собою Ґрея і Бена, а сквайра залишив біля пораненого капітана; і тоді втрьох вони подалися навперейми через острів до великої сосни. Але дорогою лікар побачив, що піратська ватага випередила їх, тому послав Бена Гана, прудкого на ноги, вперед. Бен скористався забобонністю своїх колишніх товаришів і добряче їх налякав, співаючи пісню. Тим часом Лівсі і Грей дістались до засідки біля ями перед приходом піратів.
Друзі разом з Сілвером дістались до Бен-Ґанової печери. Там лежав капітан Смоллет, а в дальньому кутку печери лежали великі купи монет і прямокутні бруски золота. То були Флінтові скарби, заради яких загинули сімнадцять чоловік з команди "Еспаньйоли". Згодом Джон Сілвер сказав капітану, що повертається до своїх обов'язків кухаря. Друзі влаштували святкову вечерю, і Сілвер усім догоджав.
Наступні кілька днів друзі перевозили скарби на "Еспаньйолу". Їх мало турбували три пірати, які десь блукали на острові. Лише раз до них долинули якийсь крик чи пісня з острова, і Слівер сказав, що пірати п'яні. Порадившись, друзі ухвалили покинути їх на острові.
Одного чудового ранку вони підняли якір і вийшли з Північної бухти. Троє бунтівників, як виявилося, стежили за ними. Коли друзі виходили з бухти, пірати стояли навколішки на піщаній косі, благально простягаючи руки. Лікар гукнув їм, де лежать залишені для них припаси. Побачивши, що порятунку не буде, один з піратів схопив мушкета й вистрелив. Куля продірявила грот.
Друзі щасливо дісталися додому, а Сілверу вдалося втекти та ще й прихопити з собою мішок з монетами. Всі були дуже задоволені, що так дешево здихалися його.
Кожен одержав свою частку скарбу й скористався нею. Капітан Смоллет облишив морську службу. Ґрей вивчив морську справу. Тепер він штурман і співвласник корабля, у нього є дружина й діти. Бен дуже швидко розтринькав гроші, тому мусив обійняти посаду брамника у сквайровім парку.
Сілвер, мабуть, розшукав свою жінку й живе десь разом з нею та своїм папугою Капітаном Флінтом. Решта скарбів все ще лежать там, де Флінт закопав їх. Джім вважає, що там їм і місце. Більше його ніхто не заманить на острів, бо він досі прокидається від жаху, коли вві сні чує грізний гуркіт прибою і пронизливий голос Капітана Флінта, що вигукує без кінця: "Піастри! Піастри! Піастри!"
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу