Роберт Луїс Стівенсон — Острів скарбів

Тоді, як до сквайра Трелоні та лікаря Лайвсі потрапили папери старого пірата з картою, що містила дивні позначки. Вони вирішили вирушити у плавання.

Герої мають багато спільного: обох батьки застерігали від спокус, обидва не послухалися цих порад; обидва жили на безлюдному острові; збудували човни; перебуваючи на самоті, проаналізували свої вчинки, покаялися. Та є і відмінності: Робінзон потрапив на острів внаслідок корабельної аварії, Бена Гана висадили пірати, покаравши за те, що не знайшли захованих там скарбів. Робінзон навчився готувати, сіяти, робив посуд, Бен — голодував. Робінзон вів календар, Бен — ні. Робінзон читав Біблію, Бен просто молився. Робінзон дбав про свій зовнішній вигляд, Бен за три роки став подібний до чудовиська.

Джим Хокінс.

Хлопчик сидів у діжці з-під яблук і почув розмову Сільвера з молодим матросом.

Його забрали на "Еспаньйолу". Бен Ган покаявся перед капітаном у тому, що допоміг Сільверові втекти, оскільки думав, що пірат загрожує команді.

Автор використовує діалог, який значно пожвавлює сюжет, насичує дію. Він "змушує" героїв "вживатися" у вигадані ним самим обставини. Роман побудовано за принципом гри, тому він захоплює читача. Насиченість несподіванками інтригує, стимулює увагу читача, будить фантазію.