Однак існування такого створіння – і це дівчина визнавала – було геть неможливе.
Зазвичай Маргарита обговорювала свої еротичні конфлікти з Ґабріелою, яка з усіх сил намагалася зрозуміти подругу. Це їй було нелегко, бо вона дуже симпатизувала Гінцелеві, а Флоріана взагалі не могла терпіти. Ґабріела порадила Маргариті дотримуватися вичікувальної тактики, або знайти третього хлопця.
Маргарита вичікувала і намагалася не опинятися ні з Гінцелем, ані з Флоріаном наодинці. Ґабріела погодилася бути Маргаритиним охоронцем: вона супроводжувала подругу на перервах, виходила з нею зі школи й сідала поряд із нею у "Ваксельберґері". Флоріан був ображений і чекав на відповідь Маргарити, чи вона згодна з ним спати. Маргарита не відповідала.
З Гінцелем усе було ще складніше. Він щодня сидів у "Ваксельберґері", чекаючи на Маргариту. Коли вона не приходила, він телефонував їй і пропонував зустрітися. Якщо Маргарита брехала, що в неї нема часу, Гінцель бурмотів: "Скажи відразу, що не хочеш!" – і кидав слухавку. Коли Маргарита приходила у "Ваксельберґер" у супроводі Ґабріели, Гінцель був небагатослівний і видавався знервованим. Коли Маргарита хотіла йти додому, він тримав її за рукав і просив залишитися ще трішки. Бо він, мовляв, мусить із нею поговорити! Маргарита втікала, знаходячи щоразу нові відмовки. Вона картала себе за той поцілунок у щоку, бо, напевно, саме він наштовхнув Гінцеля на думку, що він має якісь права. Ґабріела ж заявила, що їй набридла роль охоронця. Зрештою, Гінцель був її приятелем, і їй було важко дивитися, як він страждає, в тому числі й через її, Ґабріелину, постійну присутність. Маргарита пообіцяла незабаром прийняти рішення.
У суботу Маргарита раніше вирушила до тата. Вона хотіла поїхати з татом по магазинах, бо він був дуже щедрий. Удома в тата вона помітила, що в спальні крім тата, хтось є. І це була жінка. Її пальто 38 розміру було у вітальні. А ще у квартирі відчувався аромат "Міс Діор".
Маргарита сказала татові, що піде геть і прийде у звичний час. До повернення в татову квартиру залишалося дві години, тож їхати додому було не варто. Маргарита вирішила піти у "Ваксельберґер". Там уже була Ґабріела, біля неї сиділи двоє з 6-А й Анні Фройденталер. Маргарита звернулася до Анні: "Мій брат із твоїм тепер друзі-нерозлийвода!" Та Ані не дуже раділа. Вона сказала, що її брат – справжній придурок. Він ябедник, стукає на сестер, навіть коли його б'ють, то не допомагає. Раніше його другом був Шлікгофер. Маргарита згадала про "Чорний хрест помсти", "Протоколи" і написані лівою рукою листи з погрозами. Маргарита розповіла Анні про дивні папери, які знайшла у Гансика. Анні допустила, що брати шпигують за якимось паном, винюхують про нього все і пишуть йому листи з погрозами. Анні сказала, що єдиний шанс про щось довідатися, – розпитати малого товстуна Шлікгофера.
Решту суботи Маргарита провела з татом удома. Падав сильний дощ, і вони обоє не мали жодного бажання вилазити з хати. Гансик пішов із дому о 14 годині, за його словами – до Фройденталера, робити уроки. Маргарита грала з татом у шахи. Тато грав неуважно, роблячи помилку за помилкою. Дочка сказала йому, щоб не хвилювався, бо те, що він зустрічається з іншою жінкою, — нормально.
Трохи пізніше зателефонував Гансик і спитав, чи можна йому залишитися ночувати у Фройденталера. Татові це не сподобалося, та після тривалих перемовин він погодився.
Увечері Маргарита з татом поїхали в дорогий італійський ресторан.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ 8, У ЯКОМУ ГІНЦЕЛЬ ВЧИТЬСЯ В'ЯЗАТИ ПАТЕНТ, МАРГАРИТА ЖАХАЄТЬСЯ, ПОЧУВШИ РОЗПОВІДЬ ШЛІКГОФЕРА, А ФЛОРІАН ЗМУШЕНИЙ ДІЯТИ СПІЛЬНО З ГІНЦЕЛЕМ
Маргарита розповіла мамі про татову суботню гостю і була дуже здивована маминою реакцією. Мама жадібно вимагала подробиць.
У неділю пополудні додому до Маргарити – без попереднього телефонного дзвінка – прийшов Гінцель. Мама та Марі-Луїза вітали його, як блудного сина. Меді та Пепі теж не могли стримати бурхливої радості.
Гінцель не згадував про Маргаритине освідчення в коханні, а лише попросив горнятко чаю. Потім він поросив дівчину навчити його в'язати патент, бо він вміє лише праві петлі. Геть спантеличена, Маргарита принесла дві спиці та клубок вовни. Маргарита набрала тридцять петель і почала показувати. Гінцель раптом сказав, що друзі вважають його імпотентом, але це не правда, бо він просто не може нав'язувати дівчині свої потреби! "Але якщо в тебе колись з'явиться непереборна потреба розділити зі мною моє ложе, я, звісно, з радістю буду до твоїх послуг, – сказав Гінцель. – Але мені досить і того, що я тобі подобаюся. Зрештою, це теж немало!" "Ти мені справді дуже подобаєшся", – сказала Маргарита і зашарілася.
У понеділок в школі Маргарита пішла до Анні Фройденталер. Анні уже встигла про все розпитати у Шлікгофера. Виявилося, що брат Анні заснував лицарський орден, який має боротися з аморальністю у світі – "Чорний Хрест Помсти". І весь той орден складається з Великого Лицаря – брата Анні, і Великого Васала – брата Маргарити. Колись Великим Васалом був Шлікгофер. Він слідкував за людьми, які поводилися підозріло.
Маргарита розповіла про все Ґабріелі. Щоби ніхто у класі не міг почути їхньої розмови, подруги зайшли у кабінет малювання. Після школи Маргарита пішла на трамвайну зупинку. Її наздогнав Флоріан. Виявилося, він сидів у комірчині в кабінеті малювання і все чув про брата Маргарити. У комірчину Флоріан ходив, бо крав олівці, пензлики, фарби і збував їх, щоб мати більше кишенькових грошей.
Флоріан вважав, що з Гансиком таке відбувається тому, що його батьки розлучилися: Гансик не хотів, аби вони розлучалися, і він страшенно розлютився, бо в нього не було сили і влади, щоби примусити їх жити разом. А тепер він думає, що знайшов таку владу. Маргарита була рада, що Флоріан поговорив з нею про Гансика, адже Гінцель порадив забути про все, а Ґабріела ж тільки наїжджала на Гансика. "Якщо людна може так говорити про Гансика, то вона, без сумніву, може говорити і про інші речі", — думала Маргарита про Флоріана. Вона попросила хлопця поговорити з Гансиком, бо батьків у цю справу не хотіла вплутувати.
Маргарита і Флоріан приїхали до квартири її тата. Гансик усе не приходив. Коли через дві години Флоріанові почав уриватися терпець, Маргарита зробила з ним домашні завдання з математики. А коли минуло вже майже три години, Маргарита зателефонувала до Анні і спитала, чи Гансик, бува, не у них. Брата там не було, але мама Анні казала, що Гансик і її син мали ночувати у Зайкмаєра. Виявилося, що Міхі брехав у дома, що часто ночує у Гансика, а Гансик брехав усім, що часто ночує у друга. Отож, хлопці просто ночували у зовсім іншому місці. Маргарита попросила Анні прийти у "Ваксельберґер" і спитала, чи її сім'я має дачу. А якщо має, хай Анні принесе ключі. Анні трохи здивувалася.
Коли Маргарита і Флоріан прийшли у "Ваксельберґер", Анні була вже там. Вона сиділа за одним столиком із Гінцелем. Хлопці і дівчата нарешті зрозуміли, що Міхі і Гансик переховуються на дачі. Усі поїхали туди.
Коли Маргарита, Анні, Гінцель і Флоріан прямували стежкою з гірки до дачі Фройденталерів, надворі вже споночіло. Хлопці дійсно були там. Гінцель розчахнув двері. Посеред кімнати на канапі сидів Гансик. Плечі його були вкриті сірою ковдрою, ще одна лежала у нього на колінах. На його обличчі був вираз розпачі, він навіть не намагався втекти. Друзі почали питати, де Міхі. Виявилося, що хлопці мали тікати. Гансик схлипнув і розплакався, а потім розповів, як його схопив Бремзенштаєр з молочного магазину саме тоді, коли Гансик кидав камені з листами у вікно. На листах було написано: "УВАГА! ВАША СУСІДКА З КВАРТИРИ 21 МАЄ ОДРУЖЕНОГО КОХАНЦЯ, В КОТРОГО ДВОЄ ДІТЕЙ! НЕ ДОПУСТІТЬ, АБИ БУЛО ЗРУЙНОВАНО СІМ'Ю! ЧОРНИЙ ХРЕСТ ПОМСТИ!", бо пан, за яким стежив Гансик саме прийшов до коханки.
Згодом прийшов Міхі, і Анні зловила його. Потім Флоріан та Анні потягнули Міхі додому, а Маргарита з Гінцелем мали доставити додому Гансика. Та брат відмовлявся йти. Він плакав і падав на землю. Гінцель побіг дзвонити по Маргаритиного батька. На Гінцеля довелося довго чекати, а Гансик усе боявся, що по нього приїде поліція.
Маргарита уже рушила з Гансиком, прихопивши рюкзак з документацією, але з'явилися тато і Гінцель.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ 9, У ЯКОМУ ЦЯ ІСТОРІЯ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ, А В РОДИННОМУ ЖИТТІ ЗАКМАЄРІВ НАТОМІСТЬ ПОЧИНАЄТЬСЯ НОВИЙ ПЕРІОД
Тато привіз Гансика, Маргариту і Гінцеля до свого дому. Гансик знову прикинувся мертвим і відмовлявся йти сходами, тож довелося його нести. Гінцель і Маргарита затягнули хлопця до вітальні й посадовили на диван. Тато сказав Гансикові пояснити, що відбувається. "Не може бути, щоби мій син чатував в автобусах на якихось "жертв", писав листи з погрозами і шпигував, чи не має хтось двох коханок!" — сварився тато.
Маргарита боялася, щоб брата не забрали у поліцію. Але тато був спокійний, бо Гансику не було ще 14. І йому нічого не зроблять. Тато не вважав листи проблемою. Він вважав проблемою мати такого сина.
Потім прийшов Флоріан. Він розповів, що Фройденталери – це повне жахіття! Батько Анні спочатку хотів бити її. Коли Анні усе пояснила, батько почав гамселити Міхі. А малий ревів як недорізаний і постійно кричав, що він не винний, що його підбив на це Закмаєр.
Потім подзвонила мама і сказала, що приїде. Маргарита принесла до вітальні рюкзак з бухгалтерією Чорного Хреста Помсти: ціла купа чорних зошитів із "протоколами", і чернетки листів із погрозами, і грамоти з відбитками великих пальців, зробленими кров'ю. І Гансиків диплом "Великого Васала", і ціла купа іншого божевільного причандалля. Маргарита і хлопці пішли додому, а тато взявся читати "документи".
Надворі Маргарита сказала Флоріану і Гінцелю, що Гансик свого добився: тепер мама повернеться до тата. Адже мама почувається в усьому винною. А тато завжди хотів, аби вона повернулася! Тепер він їй скаже, що не дає собі раду з вихованням Гансика.
Тепер сім'я Закмаєрів знову була разом, хоч Маргарита не зала, чи радіти.