Майкл сказав, що Джейн народилася саме в середу. Джейн насупилася і налагодилась добре штурхнути його попід столом, та він ухилився і зареготався. "Народився в понеділок – будеш гарний, мов барвінок. А в вівторок, то такий – наче ласочка, гнучкий!" — хихотів Майкл.
Джейн взяла з шаховки свою коробку з фарбами. Вона не хотіла гратися з братом. Прибігла місіс Бенкс і відправила Джейн до місіс Брілл, щоб сказати, нехай сливовий пиріг буде без цукрового сиропу. Джейн якнайповільніше рушила сходами вниз. Вона нишком сподівалася, що поки дійде до місіс Брілл, то та вже встигне намазати пиріг сиропом. А сама все дивувалася з себе: чому це вона сьогодні так поводиться? Ну, мовби в ній сидів хтось інший, негарний з обличчя і лихий на вдачу, і робив її такою вередливою. Вона переказала місіс Брілл бажання матері і дуже зажурилася, довідавшись, що прийшла ще й завчасно.
Місіс Брілл попросила Джейн збігати у садок і сказати Робертсонові, що він забув нагострити ножі. Джейн тільки зітхнула. Чого вони не дадуть їй спокій? Ногою вона захряснула кухонні двері й попленталася в садок.
Робертсон Ей спав на стежці, схилившись на садову лійку. Робертсон Ей мав неабиякий талант – міг спати де завгодно і коли завгодно. "Я всіх ненавиджу!" — сказала дівчинка і розбудила Робертсона. Він протер очі і вглядів Джейн. Дівчинка образила його, дорікнувши неробством і спанням. Ей подався на кухню, а Джейн – у дитячу, дорогою черкаючи спітнілими пальцями об щойно вибілену стіну, а це завжди заборонялося робити.
Мері Поппінс сказала дівчинці, що йде обідати, а вона має доглянути близнят. Джон з Барбарою підбігли до Джейн і вхопили її за руки. Але вона випручала пальці і сердито відштовхнула дітлахів. Джейн захотіла бути єдиною дитиною і сім'ї.
Вона заходилась малювати свій власний портрет: як вона, сама собі, висиджує пташенят. Майкл, Джон і Барбара посідали на підлозі й почали дивитись. Джейн так захопилася, малюючи яєчка, що майже забула свій поганий настрій. Майкл схилився над малюнком. "А тепер намалюй курку – отут-о!". Він показав білу латочку на малюнку і при цьому ненароком штовхнув Джона. Джон так і перекинувся набік і, зачепивши ногою склянку з водою, перевернув її. Підфарбована вода вилилась і залила малюнок. Джейн скрикнула й підхопилася на ноги. Кинувшись на Майкла, вона так штовхнула його кулаком, що й він теж перекинувся і впав на Джона. Обоє Близнят заверещали в один голос від болю й від страху; та найдужче лементував Майкл: він кричав, що сестра зламала йому голову.
Двері рвучко відчинились. Мері Поппінс гнівним поглядом спостерігала кінець усієї сцени. Вона говорила рівним голосом, та в ньому чулося щось моторошне. Няня сказала, що дівчинка сьогодні не вийде з кімнати.
Мері Поппінс вбрала усіх дітей, крім Джейн, вийняла з коробки свій найкращий капелюшок і надягла його на голову. На шию вона почепила свій золотий медальйон, а потім зав'язала картатий червоно-білий шарф, який подарувала їй місіс Бенкс. З одного кінця на ньому були вишиті великі білі літери: М.П. Потім вона взяла з шафи парасольку з головою папуги на кінчику держачка, затиснула її під пахвою і квапливо повела дітей до сходів.
Джейн довго сиділа, дивлячись просто перед собою. Вона спробувала думати про свої семеро яєчок. Та чомусь вони тепер стали їй нецікаві. Дівчинка почала думати про те, що зараз усі роблять у міс Жайворон. Думка про те, що їй нічого цього сьогодні не бачити, розхвилювала її, а коли вона згадала, що сама ж і винна, то розсердилася й не сказати як.
Джейн взяла коробку з фарбами і щосили жбурнула в годинник. Коробка стукнулася об скло і, відскочивши, вдарилась об Таріль. Він упав. Раптом дівчинка почула голос. Це говорив Таріль з чорною розколиною якраз посередині. Джейн побачила, що один з намальованих на ньому хлопців упустив з рук віжки і стояв зігнувшись, тримаючись руками за коліно. Решта двоє, обернувшись, співчутливо дивились на нього. Хлопець на Тарелі підвів голову і всміхнувся до дівчинки. Він розповів, що його звати Валентайн, а його брати – Вільям з Еверардом. Вони усі – трійнята. А ще є Крістіна.
Джейн подала Валентайнові руку і пішла за ним. І враз вона опинилась на просторому сонячному лужку. Вона помітила, що Валентайн припадає на ногу. Хлопчик сказав, що це пусте, і він їй вибачив за розколину. Джейн узяла свою носову хустинку й перев'язала йому коліно.
Джейн подумалося про те, що тут краще, ніж у гостині в міс Жайворон, і що Майклові буде заздрісно, коли вона йому все розкаже. Джейн побігла за хлопчиками. Трійнята казали бігти за ними, але дівчинка відчула, що треба вертатися. Щось у їхніх голосах збудило в ній тривогу.
Мов проти власної волі, Джейн пішла за Валентайном. Тепер хлопчики вели її попід темним гіллям вільх. Вільям показав Джейн гніздо вівсянки в купі хмизу, а Еверард зламав гнучку гіллячку і обвив їй кругом голови. Та, хоч які вони здавались привітні, Джейн було страшно й неспокійно на душі, і вона дуже зраділа, коли гай нарешті скінчився.
Джейн побачила перед собою величезний старий кам'яний будинок, повитий плющем. Дівчинка зайшла. Здавалося, в будинку, крім неї й Трійнят, зовсім нікого немає. Почулися швидкі кроки, двері рвучко відчинилися, і невеличка дівчинка, трохи вища за хлопців-Трійнят, убрана в старомодну квітчасту сукенку, кинулася на шию Джейн. Крістіна раділа, що нарешті Джейн спіймалася. Вона сказала, що її прадідусь усе їй пояснить, і потягла Джейн до якоїсь кімнати. Там на кріслі біля каміна сиділа якась постать, що наганяла острах. Старезний дід більше скидався на тінь, аніж на живу людину. Джейн помітила, що він лисий, як коліно. Вбраний він був у старомодний халат з бляклого шовку, а сухі, мов скіпки, ноги тонули у вишитих капцях. Сухорлявою рукою він притягнувши Джейн до себе, поцілував її в щоку. Від дотику його бороди вона скрикнула.
Крістіна розповіла, що Джейн розсердилася, що найстарша з дітей у родині. І жбурнула коробку з фарбами на Таріль і розбила Валентайнові коліно! Дід сказав, що тут Джейн буде наймолодша правнучка. Але вередувати тут не можна. Джейн сказала, що хоче додому. Але дід розповів, що дівчинка потрапила у минуле, і її батьків навіть на світі ще нема. Серце Джейн стрепенулося в грудях. Ніколи не побачити ні Майкла, ні Близнят, ні тата з мамою, ні Мері Поппінс!
І враз вона закричала: "Мері Поппінс! Пробачте мені, що я вередувала! Ох, Мері Поппінс, рятуйте, рятуйте!". Джейн відчула, що всі четверо дітей обступили її. Чиясь рука схопила її й потягла геть від Крістіни, Валентайна, Вільяма і Еверарда. Джейн не наважувалася розплющити очей, боячись палючого погляду Прадіда, тільки шалено випручувалась з тієї руки. Аж ось, не розплющуючи очей, вона ніби відчула над головою темні тіні, а під ногами вогку землю. Що з нею? Куди, ох, куди її ведуть? Ох, нащо тільки вона вередувала! А впевнена рука все тягла її вперед. І раптом Джейн відчула на щоках дотик сонячного проміння, черкнулась ногами об різучу траву. Тієї ж миті чиїсь руки міцно підхопили її й підняли в повітря.
Джейн розплющила очі. Перед нею була Мері Поппінс. Джейн дивилася на неї, витираючи сльози на обличчі. Дівчинка розглянулася по такій знайомій кімнаті. Витертий килим і шаховка з іграшками, і розкладний стільчик Мері Поппінс – все було, як завжди, на звичних місцях. І від цього їй стало спокійно, тепло й затишно. Вона слухала, як Мері Поппінс порається в кімнаті, і недавній страх швидко минався.
Джейн кинулась допомагати няні. А згодом усе розповіла братові. Він не дуже повірив у те, що сталося з сестрою.
Мері Поппінс вийняла шпильки з свого нового капелюшка й кинула його в коробку. Розщібнула медальйон і дбайливо поклала в комод. Потім скинула пальто, струснула його й повісила на гачок біля дверей. Джейн помітила, що шарфа немає. Майкл і Джейн глянули на Таріль, тріснутий якраз посередині, з намальованим зеленим лугом, з вільховим гаєм і трьома хлоп'ятами, що гралися в коней. Тільки тепер на нозі в погонича була зав'язана невеличка біла хустинка, а на траві, так ніби хтось загубив його на бігу, прослався картатий червоний шарф. І з одного краю на ньому були вишиті літери...
Якусь мить Джейн стояла, розглядаючи тріснутий Таріль, хусточку на нозі в хлопця й шарф. І раптом кинулась через усю кімнату й припала до постаті в накрохмаленому білому фартусі. Дівчинка пообіцяла няні, що більше не вередуватиме.
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
КАРУСЕЛЬ
Стояв тихий ранок. У будинку №17 унизу, в кухні, місіс Брілл дрімала над газетою. Місіс Бенкс удвох з Елін прибирали в комоді й лічили простирадла. Нагорі, в дитячій, Мері Поппінс неквапливо стирала зі столу після сніданку. Джейн сонно проказала, що вона сьогодні чемна. Майкл витяг останню шоколадну цукерку з коробки, яку подарувала тітка Флоссі на минулому тижні, коли йому сповнилося шість років. Майкл був засмучений, що цукерки закінчилися, а Мері Поппінс сказала, що усе гарне рано чи пізно закінчується. Діти сказали: "Тільки не ви!", але раптом побачили, що няня взяла свій великий градусник, витягла з-під розкладного ліжка сумку й поклала його туди. Діти налякалися, що Мері Поппінс піде, але вона сказала, що просто любить порядок.
Прийшов Робертсон Ей і сказав дітям, що у парку є карусель. Майкл і Джейн почали просити няню дозволити їм прокататися. У Майкла не було грошей, і він просив сестру позичити. Але Мері Поппінс сказала, що заплатить за них.
Діти уже зібралися, а Мері Поппінс на хвилину спинилася в передпокої й поглянула на себе в дзеркало. Майкл нетерпляче сказав, що все у неї гарне і поквапив. Вона рвучко обернулася до нього. Обличчя її було сердите, обурене й здивоване водночас. Але Майкл був такий заклопотаний своїм, що нічого не помітив. Джейн і Майкл побігли вперед, не дочекавшись, поки Мері Поппінс умостить близнят у візок.
Міс Жайворон уже поверталася з Ендрю й Віллебі від каруселі. Собаки обіч неї аж перекидалися з радощів. Навіть Адмірал Бум теж проїхався на Каруселі. Він пританцьовував і співав, але коли побачив Мері Поппінс, виструнчився, приклав руку до кашкета і хвацько віддав честь.