Ворд прочитав твір, йому не сподобалось, він хотів опис якоїсь кімнати чи будинку. "Не дивно, що тебе виперли звідси к бісовій матері. Ніколи не зробиш нічого так, як тобі кажуть", — сказав Ворд. Голден взяв твір, подер і викинув. А тоді закурив, це дуже нервувало Ворда, бо він ненавидів, коли хтось порушував правила у гуртожитку.
Голден почав випитувати про дівчину і чомусь хвилювався. Ворд розповів, що сидів з дівчиною у машині Еда Бенкі (тренера баскетбольної команди, бо Ворд грав у команді). Але він не сказав, чи між ними щось було. Тоді Голден встав з ліжка і вдарив Стредлейтера.
Отямився Голден, коли на ньому сидів Ворд і питав, чого Голден сказився. Голден обзивав Ворда кретином і отримав ще раз, з носа пішла кров. Ворд пішов вмиватися, а Голден вдягнув свою мисливську шапку козирком назад і поглянув у дзеркало. Обличчя було в крові, яка стікала на одяг. Голден вирішив піти до Еклі.
7
Намастивши лице кремом від прищів, Еклі лягав спати. Голден спитав, чи можна переночувати на Гейловому ліжку, адже він приїде завтра ввечері. Еклі боявся дозволити, бо раптом сусід по кімнаті приїде раніше. Тоді Голден сказав, що побився з Вордом через Еклі: захищав його честь, бо Ворд називав його паскудним хлопцем. Еклі не міг повірити, і Голден признався, що тільки пожартував, а тоді взяв і ліг на ліжко.
Голден лежав і думав про Джейн і про все інше. Коли він уявляв її з Стредлейтером у машині Еда Бенкі, на нього находив сказ. Якось Голден сидів у машині Еда Бенкі – Стредлейтер зі своєю дівчиною ззаду, він зі своєю – спереду. Голден чув, як Ворд чіплявся до дівчини, і зараз йому було бридко уявляти, як Ворд чіплявся до Джейн.
Еклі уже заснув, та Голден розбудив його, бо йому раптом прийшла в голову ідея піти в монастир. Еклі був злий, бо завтра вранці збирався піти у церкву і хотів виспатися. Раптом Голденові прийшла думка махнути на все рукою і вшитися з Пенсі прямо зараз, серед ночі. Він надумав поїхати до Нью-Йорка, найняти у недорогому готелі номер і пересидіти там до середи. А в середу прийти додому. Листа від директора Термера про те, що хлопця вигнали зі школи, його батьки мали одержати у вівторок чи в середу. І Голдену не хотілося повертатись додому, поки вони не прочитають того листа й не перетравлять його.
Голден швидко спакував свої речі. Він побачив серед речей нові ковзани, що недавно прислала мама, і хлопцеві защеміло серце. Він подумав, як мама вибирала їх, а його вигнали зі школи.
Спакувавшись, Голден полічив гроші. Їх було чимало, бо недавно бабуся переказала йому кругленьку суму. Вона була стара і часто давала хлопцеві гроші на день народження. Коли Голден уже йшов з гуртожитку, то одягнув свою шапку і крикнув: "Добраніч, кретини!".
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
8
Голден ішов пішки до станції. Було холодно, і його побиті ніс та верхня губа на холоді потерпли. Поїзд у Нью-Йорк швидко прибув, і хлопець вирушив у дорогу. Йому подобалося їхати нічним поїздом.
У Трентоні у вагон зайшла якась дама й сіла поруч з Голденом, хоч довкола було багато порожніх місць. Вона виглядала дуже гарно, була у сукні, і дуже сподобалася Голдену. Вони заговорили, і хлопець дізнався, що вона мама його колишнього однокласника з Пенсі – Ернеста Морроу. Голден вважав Ернеста найбільшим лайнюком у школі, бо той після душу щоразу виходив у коридор і ляскав усіх підряд по заду мокрим рушником. Та Голден нічого такого не говорив, він вихваляв Ернеста і казав, що його навіть хотіли вибрати старостою, але він дуже соромився. А сам Голден представився Рудольфом Шмідтом (так звали двірника у його корпусі) і наговорив всякої брехні тій жінці. Він сказав, що їде на операцію, бо в голові має пухлину. Щоб більше не брехати, хлопець почав читати розклад руху поїздів, а жінка читала журнал. В Ньюарку вона зійшла. На прощання побажала щасливої операції і запросила до себе в гості.
9
Коли Голден зійшов у Нью-Йорку, то йому захотілося комусь подзвонити. Та він подумав, що нема кому. Д. Б., брат, був у Голлівуді. Сестричка Фібі годині о дев'ятій лягала спати. Хлопець ще подумав, чи не зателефонувати матері Джейн Галлахер – спитати, коли у Джейн канікули, але було пізно. Тоді Голден вирішив подзвонити Саллі Гейс – своїй дівчині, з якою досить частенько зустрічався; він знав, що в неї вже канікули. Недавно вона она запросила його до себе на святвечір – допомогти прибирати ялинку. Але Голден побоявся, що трубку візьме її мати, а потім розкаже його мамі, що він у Нью-Йорку. Якось мама Саллі назвала Голдена неприкаяним, і він її недолюблював.
Голден був неуважний, тому назвав водієві таксі свою домашню адресу. А тоді спитав, чи не знає він часом, де діваються ті качки з озера у парку, коли озеро замерзає. Водій спитав, чи хлопець з нього сміється. Голдена підвезли до готелю "Едмонт", і він взяв номер.
У номері Голден трохи постояв біля вікна. За вікном навпроти якийсь сивоволосий чоловік вдягався у жіночий одяг. У вікні, що на поверх вище, чоловік і жінка бризкали одне на одного з рота водою. Голден подумав, що готель просто напханий психами.
Голден знов почав думати про Джейн і про те, як би їй подзвонити. Наприклад, замовити міжміську розмову просто з Б. М., де вона вчилася, а не дзвонити її матері й не питати, коли Джейн приїде. Власне, дзвонити дівчатам у школу пізно ввечері не дозволялося, але він думав щось збрехати.
Раптом Голден згадав, що має адресу, яку йому дав один хлопець, який учився в університетському коледжі у Прінстоні. То була адреса якоїсь кралі, яка колись виступала в кабаре із стриптизом, чи щось таке. Голден набрав номер і почув голос Фей Кевендіш. Вона сварилася, бо вже спала. Голден сказав, що він – товариш Едді Бердселла. Жінка ледве згадала Бердселла, вона була трохи зла, бо Голден її розбудив. Хлопець запросив жінку на коктейль, але вона відмовилася і спитала, чи він не хоче зустрітися завтра. Та Голден чомусь відмовився, а коли закінчив розмову, жалів про це.
10
У готелі був нічний клуб "Лавандова зала", і Голден вирішив піти ще туди, бо вважав, що ще рано, щоб лягати спати. Поки він збирався, знову захотілося подзвонити до сестрички Фібі. Трубку, звісно, підняла би мама чи тато, бо Фібі уже давно спала. Їй було десять років, вона мала руде волосся і гарно вчилася. Голден дуже її любив. Він вважав себе у родині тупаком, а Д. Б., Фібі і Аллі, який помер, — дуже розумними. Фібі любила дивитися фільми, а її улюбленим був "Тридцять дев'ять східців" з Робертом Донатом. Сестра знала той фільм напам'ять. А ще вона весь час писала книжки, але жодної не дописувала до кінця. Коли Фібі була ще зовсім маленька, Голден з Аллі часто брали її з собою до парку, особливо в неділю.
У "Лавандовій залі" Голден побачив не багато людей. Відвідувачі були старі, а за сусіднім столиком сиділи три жінки, років по тридцять. Одна з них навіть трохи сподобалася хлопцеві. Підійшов офіціант, але став вимагати від Голдена посвідчення особи. Тож Голден замовив кока-коли. Жінки за столиком поруч сміялися з Голдена, але йому захотілося потанцювати. Білява погодилася, і Голден вважав, що вона дуже гарно танцювала. Хлопець не стримався і поцілував її в маківку. Дівчині це не сподобалася. Вони танцювали далі, і вона розповіла, що приїхала з Сіетла. Він назвався Джімом Стілом і спробував завести з жінками інтелектуальну розмову, та нічого не вийшло. Хлопець потім ще потанцював по черзі з усіма трьома. Танцюючи з Мартою, Голден сказав, що побачив тут відомого актора Гері Купера. Коли вони сіли за столик, Марта збрехала подругам, що теж бачила Купера. Бар уже зачиняли, і Голден замовив усім трьом по дві порції спиртного кожній, а собі – дві кока-коли. Хлопець заплатив за все, що випили дівчата, навіть за те, що замовляли до зустрічі з Голденом.
11
Простуючи до вестибюля, Голден раптом знову згадав про Джейн Галлахер. Хлопець згадував, як він ціле літо грав з нею вранці в теніс, а вдень – у гольф. А почалося їхнє знайомство з того, що її доберман-пінчер занадився у двір Голдена. Мама хлопця і мама Джейн посварилися через це, а за кілька днів Голден побачив Джейн, яка лежала долілиць біля басейну, і він привітався. Хлопець сказав, що йому все одно, що її собака робить свої справи на його подвір'ї, і відтоді хлопець і дівчина подружилися. Голден вчив її грати у гольф. Джейн любила багато читати, вона була єдина людина, якій Голден показав бейсбольну рукавицю Аллі. Джейн ніколи його не бачила, бо того літа приїхала до Мейна вперше, — раніше вона проводила канікули на мисі Код, — але Голден багато їй розповідав про Аллі. Вона охоче про таке слухала. Особливо хлопцеві запам'ятався один день. Це був єдиний раз, коли він з Джейн, можна сказати, цілувався. Була субота, лив дощ, Голден і Джейн грали в шашки. Час від часу хлопець піддражнював її за те, що вона не чіпає своїх дамок. Тут прийшов вітчим Джейн і спитав, чи є в домі сигарети. Джейн навіть не відповіла йому. Тоді він запитав ще раз, а вона йому знов ні слова. Навіть очей від шашок не підвела. Зрештою він крутнувсь і пішов у будинок. Коли він зник, Голден спитав в Джейн, що все це означає. І в дівчини почали капати сльози на шахівницю. Серце в Голдена защеміло. Він сів поруч з дівчиною. Тоді вже вона заплакала по-справжньому. Голден почав її скрізь цілувати – просто куди попало: в очі, в ніс, у чоло, в брови, навіть у вуха. Тільки в губи не цілував – вона їх усе відвертала. Згодом вони пішли на якийсь фільм. Дорогою Голден запитав її, чи не чіпляється до неї містер Кюдехі. Вона відповіла, що ні.
Вони весь час ходили за руку, і це Голдену дуже подобалося. З нею він просто почував себе щасливим. А якось у кіно Джейн погладила Голдена по тім'ячку, і це для нього було дивним. Бо так він гладив свою сестричку. Або жінки звичайно так гладили свого чоловіка чи дитину. І тому тепер, щоразу, як тільки хлопець уявляв Джейн зі Стредлейтером у машині Еда Бенкі, його трохи в сказ не кидало.
Хлопець вирішив піти з готелю. Він сів у таксі й сказав водієві їхати до "Ерні" — нічного ресторану у Грінвіч-вілліджі, до якого раніше вчащав Д. Б., поки переїхав у Голлівуд.