Мігель де Сервантес — Дон Кіхот (Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі) (переказ скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 2 з 8

Дон Кіхот сказав, що треба почекати, і попросив його розпочати лікувати його поранене вухо.

Дон Кіхот лише тепер помітив, яких збитків йому завдали. Він пообіцяв помститися, але потім передумав. Рицар просто вирішив, що свій новий шолом він забере в іншого рицаря. Санчо Панса просив свого пана бути обачнішим, адже вони ще довго можуть не зустріти людей у шоломах. Але рицар був несхитним.

Зброєносець запропонував поїсти, але нічого значного з собою не мав. Тоді Дон Кіхот йому розповів, що рицарі їдять або плоди дерев, або дуже прості селянські страви. Заночували вони в халупі козопасів.

Розділ ІХ, де оповідається про нещасливу пригоду, яка спіткала Дон Кіхота, коли він зустрівся з немилосердними янгуесцями

Прокинувшись, мандрівники пішли лісом і вийшли на луг, де сіли снідати. У долині тим часом паслися коні янгуеських погоничів. Росінант побіг до них, але отримав і від коней, і від погоничів. Дон Кіхот вирішив помститися за свого коня, незважаючи навіть на кількість янгуесців. Санчо Панса міг йому допомагати.

Дон Кіхот вдарив мечем одного з янгуесців, а потім ті їх оточили і почали бити. Потім погоничі залишили мандрівників лежати на землі і втекли.

Санчо попросив у свого господаря трохи живильного бальзаму, але його в Дон Кіхота не виявилось. Мандрівний рицар вважав, що його покарали боги війни за битву зі звичайними людьми. Він пообіцяв надалі виймати меч лише проти рицарів.

Потім приятелі виїхали до корчми, замість якої Дон Кіхот бачив прекрасний замок.

Розділ Х про те, що трапилося з вигадливим ідальго у корчмі, яку він прийняв за замок


Корчмариха наказала своїй доньці лікувати постраждалого рицаря. Вона разом ще з однією дівчиною постелила йому на горищі.

Санчо Панса запевняв, що синці на тілі Дон Кіхота це наслідок падіння зі скелі. Він також сказав, що йому самому теж потрібно лікуватися. Потім зброєносець почав розповідати про те, чим займається його пан.

Хазяйка корчми зі своєю донькою також зачаровано слухали дивну мову самого Дон Кіхота.

Вночі мандрівний рицар вирішив приготувати бальзам і наказав Санчо принести йому всі інгредієнти. Коли бальзам був готовий, Дон Кіхот його випив, почав блювати, а потім спітнілий заснув. Прокинувся він бадьорим і був дуже вдячний таким гарним лікам.

Рештки бальзаму випив Санчо Панса. Йому стало дуже погано. Дон Кіхот подумав, що цю настоянку не можна пити простим людям. Зброєносець ледве не помер, а от його хазяїн почував себе дуже добре і був готовий рушати далі.

Дон Кіхот почав прощатися з корчмарем, а той зажадав від нього плату за ночівлю. Рицар відмовився платити і поїхав звідти. Тоді гроші вимагали із Санчо Панси, який теж їх не віддав. Тоді одні з постояльців поклали Санчо на ковдру і почали підкидувати. Його крики почув Дон Кіхот і повернувся назад, але нічого зробити не міг.

Потім Санчо відпустили, але в корчмаря залишилися його торбинки. Їхнє зникнення зброєносець не помітив.

Розділ ХІ, де оповідається про розмову Санчо Панси з Дон Кіхотом та про інші, варті уваги, пригоди

Дон Кіхот визнав, що то була корчма, а не замок. Він думав, що люди, які підкидали Санчо, були привидами, тому він не міг їм помститися. Зброєносець хотів повернутися додому, але Дон Кіхот не залишив своїх мрій. Він забажав дістати гарний меч, але зброєносець не був у захваті від цього.

Раптом мандрівники побачили куряву, що здіймалась на дорозі. З іншого боку була така сама. Їх зняли отари овець та баранів, але Дон Кіхот вважав, що то два ворогуючі війська з його книжок. Він навіть впізнав деяких рицарів. Дон Кіхот довго описував склад обох армій. Але Санчо Панса не міг побачити жодну з названих осіб. Він чув лише бекання овець. Дон Кіхот виїхав на дорогу, а Санчо намагався його зупинити, щоб той не бився проти отари.

Дон Кіхот кинувся зі списом на овець, а в нього жбурляли каміння їхні господарі. Санчо стояв на пагорбі і проклинав долю, а потім пішов допомагати побитому панові. Він хотів полікувати його, але торбинок не було. У подорожуючих не залишилося навіть їжі, а їсти трави вони не хотіли.

Дон Кіхот доручив Санчо знайти нічліг. Тим часом рицар сумував, що втратив багато зубів цього разу.

Розділ ХІІ, де оповідається про славну пригоду та здобуття шолома Мамбріна й про інші речі, що трапилися з нашим непереможним рицарем

Дон Кіхот заночував у корчмі, а наступного дня побачив на дорозі чоловіка з чимось блискучим на голові. Він подумав, що то шолом Мамбріна і вирішив його відібрати. Цього разу Санчо вирішив триматися осторонь.

Насправді той чоловік на ослі був цирульником, що віз на голові мідний таз для гоління, щоб сховатися від дощу. На нього кинувся Дон Кіхот зі списом, той скотився з віслюка і побіг у долину, залишивши таз на землі. Дон Кіхот його надягнув як шолом. Санчо це розсмішило, адже він розумів, що то таз для гоління. Але рицар вирішив, що це краще, ніж нічого.

Віслюка Дон Кіхот вирішив не чіпати, але Санчо хотів забрати його собі, але за рицарськими законами забрав лише збрую.

Розділ ХІІІ, де оповідається про те, як Дон Кіхот визволив багатьох нещасних, яких вели туди, куди вони не хотіли йти

Дорогою, якою прямували Дон Кіхот і Санчо Панса, озброєні люди вели чоловік дванадцять у кайданах. Рицар прийняв їх за рабів, але Санчо зрозумів, що то злочинці.

Дон Кіхот звернувся до конвойного, який пояснив, що ті люди йдуть на галери. Рицар зажадав дізнатися причину ув'язнення кожного з них. Перший з них опинився тут за кохання до кошика з білизною, інший — через зізнання у крадіжці худоби. Позаду всіх ішов чоловік, закований у кайдани більше інших. Хінес де Пасамонте був найтяжчим злочинцем. У в'язниці чоловік написав власний життєпис.

Дон Кіхот співчував поневоленим, він попросив комісарів відпустити їх. Коли йому відмовили, він кинувся на комісара з мечем і поранив його. Вершники почали його захищати, а полонені рвати ланцюг. Останньому злодію допоміг Санчо.

Мандрівний рицар назвав себе Рицарем Сумного Образу і просив звільнених людей піти до його дами серця в Тобос, але ті відмовилися і закидали Дон Кіхота камінням. Також вони забрали в мандрівників дещо з одягу. Рицаря розізлила така невдячність.

Розділ ХІV про те, що трапилось зі славетним Дон Кіхотом у Сьєрра-Морені і що становить одну з найдивніших пригод у цій правдивій історії

Дон Кіхот визнав, що треба було послухатися Санчо. Вони разом поїхали до гір, а зброєносець запропонував перечекати у Сьєрра-Морені. Він боявся, що на них полює Святе братство.

Там же переховувався звільнений злочинець на ім'я Хінес де Пасамонте. Він вирішив викрасти віслюка, що належав Санчо. Уранці той помітив, що його тварини немає, і заплакав. Дон Кіхот його заспокоював.

Рицар перебував в очікуванні пригод, а Санчо Панса дбав лише про свій шлунок.

По дорозі Дон Кіхот натрапив на сідельну подушку і чемодан, який не міг підняти. У ньому була білизна, гроші та записник. Рицар подумав, що на людину, яка загубила валізу, мабуть, напали розбійники. Йому було цікаво дізнатися про цього чоловіка.

Раптом Дон Кіхот когось побачив, але не зміг наздогнати. Він запропонував Санчо разом його знайти. Але той не погодився. Горбок вони вирішили об'їхати разом. Хоча Санчо не хотів нікого шукати, а гроші прагнув залишити собі.

Об'їхавши пагорб, мандрівники знайшли лише дохлого мула, а потім побачили череду кіз і старого козопаса. Старий сказав, що теж бачив сідло і чемодан, але підбирати не став. Він розповів, що півроку назад до них навідався гарний юнак, який шукав найвідлюдніше місце. Наступного разу він напав на пастуха та вкрав молоко і сир. Він виявився божевільним, який ставав дуже лютим під час припадків.

Нарешті юнак сам вийшов до Дон Кіхота.

Розділ ХV, де міститься дальша частина пригоди в Сьєрра-Морені

Чоловік подякував рицареві за добрі наміри. Дон Кіхот запитав, чи є якісь ліки проти божевілля. Обшарпанець попросив їжі. Його пригостив Санчо Панса. Потім юнак повів чоловіків на пасовище і почав розповідати свою сумну історію.

Його звали Карденіо. Він був заможного походження. Юнак закохався в дівчину Люсінду, вони прагнули побратися. Потім батько Карденіо отримав листа, у якому багатий герцог Рікардо просив відправити хлопця до нього. Карденіо мав їхати. Він попросив Люсінду зачекати.

Обом синам герцога юнак дуже сподобався. Один з них, Фернандо, запропонував поїхати до його батька. Карденіо побачив у цьому шанс зустрітися з Люсіндою. Фернандо теж її побачив і закохався. Одного разу Люсінда попрохала привезти їй один рицарський роман. Тут Дон Кіхот зразу повірив у гострий розум дівчини. Він почав обговорювати з Карденіо один рицарський сюжет. Напад божевілля був уже близько.

Раптом Карденіо вдарив Дон Кіхота і Санчо Пансу та втік у гори.

Розділ ХVІ, де оповідається про інші незвичайні речі, що трапилися в Сьєрра-Морені зі славним рицарем Ламанчським, і про покуту, яку він наклав на себе, наслідуючи Бельтенеброса

Дон Кіхот зі своїм зброєносцем попрямував у хащі в пошуках божевільного та з наміром здійснити подвиг. Рицар розповів Санчо про Бельтенеброса, який добровільно став відлюдником. Потім Дон Кіхот сказав, що хоче наслідувати Амадіса і прикинутися безумним. А Санчо він вирішив послати з листом до своєї Дульсінеї. Той ще раз переконався, що його хазяїн збожеволів.

Мандрівники підійшли до високої гори, під нею біг струмок. Рицар Сумного Образу обрав це місце для своєї спокути і відпустив Росінанта. Дон Кіхот хотів, щоб Санчо розповів Дульсінеї про його вчинки.

Санчо Панса радив Дон Кіхотові спокутуватися обережно, а не битися головою об скелі. Але той хотів, щоб усе було по-справжньому.

Рицар хотів написати листа дамі серця, але в нього не було паперу. Тоді він вирішив скористатися записником Карденіо. Раптом виявилося, що Санчо добре знає Дульсінею, тобто Альдонсу Лоренсо. Це була дужа і сильна дівчина. Зброєносець не розумів, навіщо їй подарунки Дон Кіхота. Потім рицар зачитав Санчо свого листа, у якому звернувся до своєї коханої. Також він написав наказ своїй небозі віддати зброєносцеві ослят.

Санчо осідлав Росінанта і вирушив у дорогу, але відразу повернувся подивитися ще на одне безумство Дон Кіхота, щоб упевнитися в його божевіллі.

Розділ ХVІІ, де оповідається про зустріч Санчо в корчмі зі священником та цирульником

Санчо шукав шлях до Тобоса, потім доїхав до вже знайомої корчми.

1 2 3 4 5 6 7