Капітан Смоллет облишив морську службу. Ґрей не тільки зберіг гроші, а й, пройнявшись раптом бажанням піднестись ужитті, серйозно заходився вивчати морську справу; тепер він штурман і співвласник одного добре впорядженого корабля, у нього є дружина й діти. Що ж до Бена, то цей, одержавши свою тисячу фунтів, витратив її чи розтринькав за три тижні, або, точніше, за дев'ятнадцять днів, бо на двадцятий прийшов до нас без шеляга. Довелося йому обійняти посаду брамника у сквайровім парку, чого він був якраз і побоювався. Він і досі живий, і дуже приятелює, а часом і свариться з місцевими хлопцями, а в неділі та свят,а чудово співає в церковному хорі.
Про Сілвера ми більше нічого не чули. Цей клятий одноногий моряк нарешті зник з мого життя. Мабуть, він розшукав свою чорношкіру жінку й живе десь у достатках разом з нею та своїм папугою Капітаном Флінтом. Принаймні я сподіваюся, що це саме так, бо навряд чи йому суджено розкошувати на тім світі.
Решта скарбів — бруски срібла і зброя все ще лежать там, де Флінт закопав їх — і, коли хочете знати мою думку, їм там і місце. А мене вже ні волами, ні арканом на заманиш удруге на оцей клятий острів. Я й досі прокидаюся від жаху, коли вві сні чую грізний гуркіт прибою біля його похмурих скель і пронизливий голос Капітана Флінта, що вигукує без кінця:
— Піастри! Піастри! Піастри!
[1] Ходіння по дошці — смертна кара у піратів: засуджений з зав'язаними очима примушений іти дошкою, перекинутою через борт, доки не упаде у воду.
[2] Іспанське море — давніша назва моря над північним узбережжям Південної Америки.
[3] Цератяний — клейончатий.
Переклад Ю. Корецького
Коментар
Романтикою подорожей, напругою інтелектуальних, душевних і фізичних сип наповнений роман "Острів скарбів".
Як і в романі Жуля Верна "П'ятнадцятирічний капітан", передумовою перемоги у небезпечній подорожі є вірність юного героя своїм друзям, готовність прийти їм на допомогу в найскрутнішу хвилину на противагу підступності та безчестю піратів.