Родина і суспільство — тісно пов'язані поняття. Конституція захищає родину законодавчо, але не всі проблеми можуть вирішуватися тільки за умови втручання держави. У першу чергу, від нас залежить, чи буде наша родина щасливою. Так уважають соціологи, але й кожен із нас усвідомлює цю істину.
Учені наголошують, що молоді люди часто не уявляють, наскільки зміниться їхнє життя після створення сім'ї. Соціологи провели анкетування серед молоді, результати якого виявилися приголомшливими.
Більшість опитаних уважали, що вони будуть трішечки більше часу витрачати на господарчі потреби, при цьому час, відведений на розваги, зовсім не зменшиться. Звісно, життя вносить свої корективи у ці наївні уявлення про родинне життя.
Краще, коли родинне життя змінюється поступово. Найголовніше: молоді не повинні прагнути того, щоб змінити свою другу половину відповідно до власних егоїстичних вимог і життєвих поглядів. Кожна людина — неповторна особистість. Кожна людина цінує свою свободу. Кожна людина у разі морального тиску буде змушена протистояти обставинам.
Не слід, наприклад, примушувати людину покинути заняття спортом, якщо вона до них уже звикла змалечку. Не треба примушувати людину, що захоплюється суспільною роботою, що звикла жити інтересами колективу, штучно обмежуватися лише інтересами родини. Ризик при цьому величезний: може виникнути ситуація, коли людина почне думати про розлучення як найкращу можливість повернутися до звичного способу життя. Важко не погодитися, що така ситуація несе загибель молодій родині.
Іноді трапляється так, що родину створюють дві людини, смаки та інтереси яких повністю збігаються. Навіть у таких випадках не існує гарантії безкінечного родинного щастя і затишку. А що вже говорити про подружжя, де чоловік і жінка мають різні смаки! Дуже важливо в таких випадках дійти згоди. Ні в якому разі не можна критикувати іншого, навпаки, треба зробити так, щоб близька людина побачила ваші захоплення вашими ж очима. Краще за все виплекати в самому собі терпимість до смаків іншої людини, прагнення за будь-яких умов зрозуміти ближнього. Це найголовніша, на мій погляд, запорука сімейного щастя.
Звісно, для кожного уявлення про ідеальну родину своє. Навіть спеціалісти не вирішили, який тип родини є оптимальним. Нікого не дивує той факт, що члени майбутньої сім'ї не дотримуються одностайної думки про всі перипетії спільного життя. Ці протиріччя поступово починають загострюватися. Особливо багато конфліктів виникає навколо домашнього господарства і пов'язаного з ним розподілу обов'язків у родині. Треба сказати, що у свідомості багатьох людей, особливо чоловіків, і зараз залишаються традиційні уявлення про "чоловічу" і "жіночу" домашню роботу. Це найважливіше джерело сімейних конфліктів.
Суперечки в родині виникають і з приводу дозвілля. Хтось уважає, що вільний час необхідно проводити вдома, спілкуючись із родичами. Такі люди не прагнуть розширити коло своїх знайомих, їм не хочеться відвідувати кінотеатри, театри тощо. Унаслідок цього виникає нудьга, незадоволення, розмови про одноманітність родинного життя.
Здається, не варто зайвий раз підкреслювати, що спільна діяльність і спільні смаки об'єднують родину, допомагають подолати непорозуміння і труднощі. У тих випадках, коли спільна діяльність супроводжується позитивними емоціями, вона покращує стосунки в родині.
Новий етап у житті кожної родини — народження дитини. З одного боку, дитина повинна об'єднувати чоловіка і дружину. Але найчастіше відбувається зворотний процес. Батько займає, як правило, пасивну споглядальну позицію. Замість того, щоб допомогти морально і фізично молодій матері, він, наче маленький, починає вимагати для себе додаткової уваги. Я вважаю, можна уникнути будь-якого конфлікту, якщо залишити за порогом дому свій егоїзм, недбалість.
Повага і взаєморозуміння народжують кохання і щастя в родині. Хочу завершити свої роздуми словами Л. Костенко, до яких слід прислухатися кожному:
І якщо б на те моя .
Написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!