Головна мрія кожної людини — бути щасливою. З цього випливає, що людське щастя повинне бути найважливішою проблемою всього людства. І, можливо, її вирішили б давно, якби люди не були такими різними, не прагнули до полярно протилежних відчуттів, цілей. Так, хтось мріє мати мільярди, а хтось вважає, що надто великі гроші приносять із собою обтяжливу відповідальність і деякий ризик; один хоче миру на Землі, інший же прагне збагатитися за рахунок війни; дехто хоче знайти багато друзів, а дехто — перебувати в самотності.
Отже, ощасливити кожного індивідуально неможливо, бо люди надто різні. Недавня політика тоталітарної держави СРСР довела, що дати щастя "всій планеті" — утопія, бо гасла й агітаційні плакати не можуть замінити радості від усмішки дитини, теплих материнських рук, сонячного весняного дня... Століття фальсифікації історії не змогло обманути волелюбний український народ, адже люди розуміли: про щастя треба не говорити, а наполегливо працювати заради його досягнення, говорити не про абстрактний "народ", де люди — лише гвинтики системи, а про Людину як особистість.
Але зробити щось позитивне у глобальних масштабах людство може! Кожна людина мріє, наприклад, жити у державі зі стабільними економічними умовами, мати хорошу сім'ю, міцне здоров'я тощо. Уряд кожної держави намагається у міру своїх можливостей задовольнити ці потреби, знаходячи шляхи покращення економічних умов країни, фінансуючи охорону здоров'я, сім'ї. Проте ми ведемо мову не тільки про щастя, але й про волю, що дуже зручно розглянути у контексті життя нашого народу.
Віками волелюбний український народ щастям вважав незалежність, прагнув до неї, протягом багатьох століть боровся за її досягнення. Предки здобули нам її, і наша мета — зберегти так важко здобуту волю. Настала черга зробити внесок у розвиток України в найвідповідальніший період розбудови її як суверенної-держави. Тоді настане щасливе здійснення багатовікових мрій і надій, торжество волі, як писав про це Василь Симоненко, співець вільної України:
Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім'ям радію
І сумую іменем твоїм.
"Твоїм ім'ям" — ім'ям України, яке для патріотично настроєних представників суспільства є святим. Для патріотів ще два-три десятиліття тому незалежність України була омріяним щастям, сьогодні у нас інші пріоритети. Оскільки незалежність є вибореною, і наша справа — підтримати її розвиток, то на перший план на сьогодні для багатьох людей виходить сім'я, її добробут і здорова психічна атмосфера у ній. Спостережливий український народ на цю тенденцію одразу відгукнувся: "З родини йде життя людини", "Родина — дорога від батька до сина"... І саме тим, що створюють нові здорові в усіх відношеннях сім'ї, сучасне покоління намагається допомогти нашій державі ще більше розквітнути під сонцем суверенності. Мабуть, це і є щастя...