Літературний рід: Лірика.
Жанр: Вірш.
Вид лірики: Пейзажна.
Напрям, течія: Романтизм.
Віршування твору: силабо-тонічне, характерне для українських народних пісень (головне не римування та наголошеність, а ритмічність – дольність); римуються парні рядки.
Рими точні: розбудила – укрила, гаї – зустрічає.
Строфа: Вірш складається з двох строф по чотири рядки в кожній.
Вид строфи: Чотиривірш (катрен).
Провідний мотив: Пробудження природи, її краса навесні.
Тема: Оспівування приходу весни, появи нових життєвих барв.
Ідея: Захоплення весняною порою, що несе оновлення, наповнює світ гармонією і красою.
Художньо-стильові особливості:
- Ліризм: вірш має зворушливий характер, що відображає ставлення автора до настання нового сезону.
- Мелодійність, створена за рахунок використання ритмічних елементів, як-от асонансів (насиченість звуками "а", "о", "е", "у").
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "сонна земля"; сталий епітет: "чорна земля".
- Уособлення (персоніфікації): "Встала весна,.. землю розбудила, уквітчала рястом, барвінком укрила", "жайворонок, соловейко…землю,.. зустрічає".
- Метафори: "сонну розбудила", "земля, убрана весною".
- Протиставлення: "встала весна, землю сонну розбудила" ‒ контраст між зимовим спокоєм і весняною енергією.
- Інверсія: "чорну землю сонну розбудила…".
Образи та символічні образи:
- Весна як символ оживлення; вона змінює не лише природу, але й наші емоції, враження, додаючи світу яскравості та радості.
- Зорові образи: земля, ряст, барвінок, соловейко, жайворонок, гай, поле.
Примітки та корисна інформація:
Вірш є уривком із поеми Т. Шевченка "Гайдамаки" 1841 р.