Євген Гуцало — Сім'я дикої качки (характеристика та аналіз героїв твору)

Юрко. Хлопчик з міста, який приїхав на літні канікули до бабусі у село. Рано-вранці він із задоволенням йде через ліс, щоб порибалити на ставку. Радість від ранкової тиші лісу, від красивої природи переповнює душу хлопця і він не в змозі стримати крик радості, який виривається з його грудей. Юрко любить природу, милується її красою, але не вміє цінувати і оберігати. Саме тому він руйнує сім'ю дикої качки: забравши каченят, хлопець не хоче зрозуміти, що пташенята загинуть без води і матері, що їм потрібна дика природа, а не ящик. Також Юрко часто любить брехати Тосі, бо вважає себе розумнішим, адже приїхав з міста. Хлопчик ховає свою нікчемність за пихатістю вигаданих історій, у своїх невдачах звинувачує дівчинку, поводиться невиховано.

Цитати: "Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити", "Як добре, як щасливо було Юркові!", "Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови, а вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік.", "Хоч хлопець уже й перестав гніватись, але все ще не обзивався до Тосі.", "Юрко почав сопти. Він тільки недавно приїхав із міста в гості до бабусі, але вже встиг кілька разів посваритись і помиритись із Тосею.", "Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати.", "…Юркові набридло, щоб за ним цілісінький день нав'язливою тінню волочилось оце дівчисько, — і він сів на велосипед та й утік до хлопців.", "Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, щоб не втручалася.", "…коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї й слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота.", "Ще задовго до від'їзду й перед самим від'їздом він бігав до річки, хотів побачити сім'ю дикої качки. Але так і не побачив. Переконував себе, що каченята вижили, але подалися в інше місце", "…переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла б...".

Тося. Сільська дівчинка, яка виросла серед природи, любить її і намагається оберігати. Тося хоче подружитися з Юрком, бо його розповіді, особливо про місто, відкривають дівчинці інший світ. Вона щиро вірить майже у все, що їй розказує Юрко, хоч іноді й розуміє, що він бреше. Дівчині кортить спілкуватися з ним, вона ходить за хлопчиком усюди, прагне подружитися.

Цитати: "А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер дедалі почувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились.", "Вона з першого ж дня прив'язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей.", "А Тосі було сумно... Може, й справді вона даремно побоюється, а Юркові вдасться їх доглянути й приручити?.. У її вухах стояв отой качиний крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати.", "Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівливе світло його знань, що вона за якийсь час переселяється у той світ, що постав з його розповідей.", "Стало гірко Тосі, гірко. І тут вона пригадала, як вставала раненько, як ішла назирці за Юрком, і в недоброму передчутті стислося її серце.", "Тося всміхалася хлопцям, рада допомозі, тепер уже вона не сумнівалася, що пощастить їх урятувати, ось де тільки ота сіра качка, їхня мати, чому вона не летить, не пливе?", "І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. Їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась.".