Літературний рід: громадянськj-публіцистична лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Віршовий розмір: п'ятистопний ямб.
Рік написання: 1896.
Цикл: Поклони.
Провідний мотив, мотиви: Після виходу збірки "Зів'яле листя" дехто з літературних критиків звинуватив Франка у декадентстві. Особливо вороже до Івана Яковича ставився критик Щурат, з яким поет був у товариських стосунках. Ярлик "декадент" образив І. Франка до глибини душі.Вірш "Декадент" — це достойна відповідь генія на звинувачення людей, які не здатні були зрозуміти величі Поета з великої літери.
Ідея: засвідчити, що поет завжди залишався самим собою, людиною, яка радіє і сумує, страждає і насолоджується життям, ненавидить і любить, але ніколи не відмовляється від життєвих принад і відповідальності перед своїм народом, не зраджує своїх принципів громадянина, патріота, борця за народне щастя.
Композиція твору:
Твір починається риторичним питанням і риторичним окликом: "Я декадент? Се новина для мене!" Далі поет аргументовано доводить, що він ніякий не декадент, адже не відмовляється від принад життя, не уникає ні болю, ні жалю, ні труднощів. Франко наголошує на тому, що він "син народа", "мужик, пролог, не епілог". Вірш завершується емоційно наснаженими рядками про завдання, які поет ставить перед собою, і знову ж риторичним питанням, що звучить натхненно й саркастично: "Який же я у біса декадент?"
Художні засоби, стилістичні фігури:
епітети: боротьби життя, празник життя.
інверсія: "Ти взяв один з мого життя момент", "і слово темне відшукав та вчене".
метафори: "слово темне", "син народу".
метонімії: "І Русі возвістив","народ,що в гору йде".
можна назвати гіперболою:"Та ще ж оскомини хронічної немаю, катар кишок до мене не прилип...".
Також в творі багато ріторичних питань, які виражають здивування і нерозуміння такого звинувачення: "Я декадент?","Який же я у біса декадент?"
Образи та символічні образи:
У вірші "Декадент" І. Франко заперечує звинувачення в тому, що він нібито є декадентом. Ліричний герой твору — це образ справжнього поета, життєвим і творчим завданням якого є служіння своєму народу. Він далекий від песимізму й нігілізму декадентства. Поет доводить, що Його душа і твори завжди сповнені оптимізму, а сам він ніколи не впадає у відчай, гордо тримає голову перед життєвими труднощами.
Примітки та корисна інформація:
Вірш написано гостропубліцистичним стилем. Багаті рядки поезії на риторичні запитання, емоційно-напружені перелічування, навмисне вживання заниженої лексики. Проти декадентства виступив І. Франко і в літературно-критичних статтях, зокрема в статті "З чужих літератур", опублікованій у 1898 р. Він писав, що для декадентів "нема вищої студії над власне "я", немає законів понад власний темперамент, нема естетики понад власну хвилеву вподобу, немає моралі понад власні нічим не зв'язані пориви".