Микола Куліш — Мина Мазайло (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: драма.

Жанр: сатирична комедія.

Напрям (течія): модернізм, розстріляне відродження.

Тема: художнє відтворення проблеми українізації у 20-30-х роках XX ст.; сатиричне змалювання новітнього міщанства.

Ідея: засудження міщанства, комплексу меншовартості, національної упередженості й зверхності; висміювання носіїв великодержавного шовінізму.

Мотиви: "метаморфози (трансформації) людини"; ім'я як носій сутності й пам'яті роду й людини", "українізація"; "первенство"; "шовінізм".

Композиція, композиційно-стильові особливості:

Особливості сюжету: в основу твору покладено начебто анекдотичну історію про те, як харківський службовець "Донвугілля" з Н-ської вулиці Холодної Гори Мина Мазайло вирішив змінити прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше — російське Мазєнін. Але суперечка з приводу цього факту поступово переходить у сімейну дискусію і виходить на рівень національної проблеми. Ставлення персонажів до мови лягло в основу конфлікту, що у творі розгортається у формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають основні сюжетні лінії: Мина — Мокій, Уля — Мокій, тьотя Мотя — дядько Тарас та ін. Дія відбувається в домі Мини Мазайла на вул. Н-ській, 27, Холодної Гори м. Харкова у період найбільшого поширення українізації. Засобами гротеску і разючої сатири автор викриває суспільні антиукраїнські явища, висміює носіїв великодержавного шовінізму.

Особливості п'єси "Мина Мазайло":

Головні герої та їх образи:

Мина Мазайло — харківський службовець;

Лина (Килина) Мазайло — його дружина;

Рина (Мокрина) Мазайло — їхня дочка;

Мокій — їхній син;

Уля — подруга Рини;

тьотя Мотя з Курська — сестра Лини;

Тарас Мазайло — дядько Мини з Києва;

Баронова-Козино — вчителька "правильних проізношеній" російської мови;

Тертика, Губа — комсомольці, друзі Мокія.

Символічні образи: прізвище; персонажі як уособлення певних типів людей.

Час подій: 1920-ті рр.

Місце подій: місто Харків, район Холодної Гори.

Сюжет:

ПЕРША ДІЯ: (1) розмова Рини Мазайло з її подругою Улею про те, що в родині Мазайла відбуваються сварки через "сторичне питання", оскільки Мокій Мазайло дуже захоплюється укрмовою й хоче переробити своє прізвище на Мазайло-Квач, у той час як його батько Мина прагне найняти вчительку російської мови, крім того, написано листа до тьоті Моті в Курськ, щоб вона негайно приїхала й умовила Мокія змінити погляди — (2) з'являється мати, яка повідомлює, що листа до тьоті Моті надіслано — Рина турбується, чи не краще було б надіслати телеграму, адже тьотя може поставитися до проблеми недостатньо серйозно — подруги продовжують розмову — Рина складає план, щоб Уля закохала Мокія в себе й відвернула його від укрмови — Уля сумнівається у своїх силах, але Рина її вмовляє, описуючи, якою красивою Уля здалася Мокієві — (3) Мати й дочка обговорюють, який саме текст телеграми найкраще вплине на тьотю й не потребуватиме великих витрат — зупиняються на такому: "Мрія воскресла. Мина міняє прізвище. Мокій збожеволів укрмови. Станеться катастрофа. Приїзди негайно" — подруги знову продовжують розмову про Мокія та Улю — (4) обговорюють зміст телеграми.(5) — з'являється Мокій, Рина починає діяти — знайомлячи Улю з Мокієм вона переробляє прізвище Розсохина на Розсоху; щоб догодити братові розповідає йому, що Уля дуже цікавиться українською мовою — Мокій із захоплення розповідає про значення різних українських слів, про важливість збереження чистоти мови — Уля уважно його слухає — Рина намагається продовжити спілкування брата з Улею й просить його сходити з подругою в кіно — (6) мати пропонує скоротити текст телеграми таким чином:"Катастрофа. Мока українець. Мина. Негайно приїзди" — мати й дочка сваряться — (7) Мазайло розказує родині про свої переживання: він так натерпівся в загсі, просто серце вискакує з грудей; далі повідомляє, що прізвище йому таки поміняють — сім'я приміряє різні прізвище (Алмазов, Тюльпанов) — Рина боїться, що Мокій улаштує скандал — батьк сердиться — домовляються скликати родичів на сімейну раду — радяться, Мина каже:"Прощай Мазайло, здрастуй..." — (8) Мокій відказує: "Мазайло-Квач, наприклад" — Мокій продовжує перебирати різноманітні типово українські прізвища — Уля повідомляє Рині, що вони йдуть у кіно;

ДРУГА ДІЯ (складається з 9 сцен): Рина весь час умовляє Улю прискорити процес "закохування" Мокія — Мокій до цього часу не здогадується про плани батька змінити прізвище — до Мини приходить учителька російської мови Баронова-Козино, від якої Мокій і почув уперше про майбутні зміни — Мокій обурюється — вчителька даремно намагається навчити Мину правильної російської вимови— з курська приїхала тьотя Мотя — вона зневажливо ставиться до всього українського, чим безперестанку дратує Мокія — приїжджає брат Мини дядько Тарас;

ТРЕТЯ ДІЯ: (1) Рина попереджає Улю, що настав вирішальний момент т їхньому житті, оскільки тьотя Мотя викликала Мокія на дискусію, а Мокій запросив ще й своїх друзів-комсомольців — в особі Улі Рина більше не може знайти однодумця, бо подруга вже сама захоплена українською мовою — (2) дядька Тараса звинувачують у шовінізмі, чим він дуже незадоволений — (3, 4) дискусія з приводу українізації триває;

ЧЕТВЕРТА ДІЯ (складається з 16 сцен): Уля розказує Рині, як їй удалося привернути до себе серце Мокія, відшукавши з бібліотеці вірша, якого Мокій давно не міг знайти, закоханий Мокій запропонував їй жити разом — Рина планує, як використати почуття Мокія, і намовляє Утю поставити йому таку умову: або він міняє прізвище, або вона їде до тітки в Одесу — Уля не може цього зробити — Мина Мазайло вичитує з газеті, що зміна прізвища вже відбулася — Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя божеволіють ви радості — разом із Миною вони починають перевдягатися, уявляючи різні способи звучання свого нового прізвища: Мазєніни — їхні репліки закінчуються рядками з того російського вірша, за допомогою якого вчителька вчить Мину правильно говорити російською мовою, але замість "ґ" Мина все одно вимовляє "к" — газету вставляють у раму — дядько Тарас почуває себе непотрібним — за дверима своєї кімнати страждає Мокій — вчителька російської мови приходить привітати Мину — з'являються комсомольці разом з Улею, яким пропонують прочитати радісну звістку в газеті, але один із них читає: "За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна" — німа сцена — Уля говорить Мокієві, що більше ніколи не поїде до тітки.

Проблематика:

• мови;
• батьків і дітей;
• уміння відстояти власну думку;
• комплексу меншовартості.

Художні засоби виразності: усі засоби творення комічного; гра слів.

Примітки та корисна інформація: Нищівна сатира на різні позиції щодо українізації у п'єсі "Мина Мазайло" висловлена за допомогою таких художніх засобів: комічні слова і фрази, факти безцеремонного зросійщення українців; гротескне зображення міщанської суті персонажів; блискуча пародія на безконечні мовні дискусії 20-30 років XX століття. Жанр твору сам автор визначив як комедію. Більшість літературознавців вважає "Мину Мазайла" сатиричною комедією.

В особі головного героя Мини Мазайла драматург показав нового перевертня, що в ім'я особистих вигод здатен не тільки змінити українське прізвище на російське, а й відцуратися власного роду, забути рідну мову, звичаї, традиції.