Літературний рід: філософська лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Напрям: модернізм.
Течія: символізм, авангардизм, міфологізм.
Система віршування: силабо-тонічна.
Віршовий розмір: хорей.
Римування: перехресне (абаб).
Строфа: чотиривірш (катрен).
Провідний мотив, мотиви: возвеличення таїнства Різдва Христового.
Тема: факт народження Христа.
Ідея: переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку; уславлення народження життя й радості.
Композиція: складається із двох чотиривіршів, у яких у символічній формі розказано про волхвів, які принесли дарунки новонародженому Христу, і Марію, яка тримає на долонях (притуляє до лона) сина ("золотий горіх").
Художньо-стильові особливості: у вірші — мотиви двох релігійних основ: сюжет християнської містерії, тонко помережаний язичницькими елементами, розгортається в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: "Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий", тобто хліб. Справді, на Різдво лемки з хлібом і свяченою водою обходять обійстя й освячують його. Згаданий тут символ місяця пов'язувався здавен із дохристиянським святом Різдва. До речі, язичницький місячний знак — "золотий горіх" — опинився в долоні Матері Божої, утаємниченої в долю її небуденного Сина. Вона знає його трагічне майбутнє, але нічого вдіяти не може, покладаючись в усьому на Господнє провидіння.У вірші Б.-І. Антонич по-своєму розкриває біблійну легенду про народження Христа. Він уміло взаємодоповнює дві однаково рідні українцям релігійні системи. Залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську і язичницьку традиції, робить інтимним переживання віри.
Художні засоби виразності: епітет, символ, інверсія.
Образи та символічні образи: людей: лемки у крисанях; Марія; міфологічних істот (умовно): бог; природи: ніч у сніговій завії, місяць — золотий горіх; предметів і явищ: народження; сани; містечко; крисані (круглі капелюхи); стріхи; долоні.
Символічні образи: кожен образ у поезії є своєрідним символом: сани (український символ-аналог ясел, де народився Христос); лемки (символ-аналог волхвів); золотий горіх (символ-аналог дитинчати Христа, нового життя); місяць (символ батьківщини).
Примітки та корисна інформація: У справжньому шедеврі лірики — поезії "Різдво" — Б.-І. Антонич християнську місію проектує на Лемківщину, з її язичницькими повір'ями й поклоніннями. У вірші Б.-І. Антонина Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи із собою місяць. Підкреслюючи значущість рідного краю, поет переносить подію Різдва Христового в лемківське містечко Дуклі. Тож Батьківщина — центр усіх внутрішніх прагнень ліричного героя поезії Б.-І. Антонина. У поезії "Різдво" бачимо не нове потрактування Біблії, за якою "народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі", а показ того, що духовність не має географічного окреслення: лемки так само шанують Бога, як і віруючі в Єрусалимі.