Леся Українка — Слово, чому ти не твердая криця... (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Сторінка 2 з 2

  •       Кров ‒ символ спорідненості, вразливості.
  •       Враже серце ‒ збірний образ ‒ гнобителі-поневолювачі.
  •       Кайдани ‒ неволя.
  •       Твердиня ‒ влада, насаджена силою.
  •       Месники дужі – майбутнє нації – борці за свободу держави.
  •       Меч ‒ сила, боротьба, готовність відстоювати свої інтереси, упевненість.

  • Примітки та корисна інформація:

    Донька Прометея. Саме так в українській літературі прийнято називати Лесю Українку ‒ жінку, яка, попри фізичну слабкість, вражала неймовірною силою духу; а її громадянська поезія вселяла українцям рішучість. Вірш "Слово, чому ти не твердая криця..." ‒ це заклик письменниці повстати до боротьби за національне і соціальне визволення з-під імперського гніту.


    Історичні передумови виникнення:

    Поштовхом для написання вірша стала заборона всього українського в російській імперії, до складу якої тоді входила Волинь (Волинська губернія), внаслідок додаткових статей Емського указу 1894-1895 рр. Після цього багато авторів, зокрема І. Нечуй-Левицький, М. Драгоманов, стали видавати свої твори в Галичині, в "українському П'ємонті", що перебувала під владою Австро-Угорської імперії; це підсилило позиції українофільських сил та об'єднало українців, що проживали по різні боки кордону.

    Вірш вперше опубліковано у Львові 1899 р. у  збірці "Думи і мрії" (розділ ІІІ. "Невільничі пісні", 1895-1896).

    Криця (губчасте залізо) ‒ шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, пори й пустоти якого заповнені шлаком; продукт виплавки заліза безпосередньо з руди.


    1 2

    Аналіз інших творів Лесі Українки:


    Дивіться також: