Літературний рід: лірика;
Жанр: сонет (філософська медитативна лірика);
Напрям, течія: модернізм; символізм; рількіанська філософія мистецтва;
Віршовий розмір: п'ятистопний ямб;
Римування: у катренах — перехресне (ABAB CDCD), у терцетах — кільцеве (EFG GFE);
Строфа: сонет: 2 катрени + 2 терцети;
Тема: містична сила мистецтва та поетичного слова Орфея, яке змінює світ і гармонізує природу;
Ідея: утвердження мистецтва як сили, що перетворює й одухотворює навколишній світ, формує нову реальність через слухання й внутрішню зміну;
Провідний мотив: вплив мистецтва (пісні Орфея) на людину і природу; перетворення хаосу на гармонію через внутрішню тишу й слухання;
Художньо-стильові особливості:
- символіка та алегоричність;
- філософські узагальнення;
- медитативний тон;
- персоніфікація природи та тварин;
- рількіанська поетика мовчання й слухання;
Композиція:
- Початок дива: виростання дерева та звучання пісні Орфея;
- Реакція світу — тиша, очікування, новий рух;
- Переміна у природі: тварини виходять із хаосу агресії до простору слухання;
- Кульмінація — храм слухання замість дикої хижі;
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Метафори: "дерево виростає" — як образ мистецтва, що виникає;
- Символи: дерево — мистецтво, духовне зростання; спів Орфея — гармонія мистецтва;
- Порівняння: відсутнє явне, але тварини уподібнені до слухачів у храмі;
- Анафора: "де... де..." — підсилює значення змін у природі;
- Персоніфікація: звірі слухають, природа стає храмом;
Образи та символічні образи:
- Дерево — символ зростання, сили мистецтва;
- Спів Орфея — мистецтво, що гармонізує світ;
- Тварини — уособлення інстинктивного, що підкоряється духовному;
- Храм слухання — новий стан гармонії світу;
Примітки та корисна інформація:
- Вірш належить до "Сонетів до Орфея" (1922);
- Орфей — міфічний співець, образ митця-творця, чия музика приборкує природу;
- Поезія Рільке — це поєднання філософії, символізму та духовної глибини;
- Головна ідея — через мистецтво людина здатна змінити себе і навколишній світ.