Шарль Бодлер — Відповідності (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: лірика

Жанр: філософська лірика

Напрям, течія: символізм, естетизм (у межах французького символізму)

Віршовий розмір: класичний александрійський вірш (дванадцятискладовий ямб із цезурою 6+6)

Приро́да — храм живи́й, де зро́нюють коло́ни

Бенте́жні сто́гони і нея́сні слова́.

Там си́мволів ліси́ густі́, немо́в трава́,

Крізь них люди́на йде́ і в них люди́на то́не.

• Кожен рядок має 12 складів
• Чіткий поділ на дві групи по 6 складів
• Наголоси розташовані через один склад (переважно на 2-му, 6-му, 8-му, 12-му)

— U — U — U | — U — U — U

Римування:

· Перші дві строфи (катрени): ABBA ABBA (охопне римування).

· Останні дві строфи (терцети): CDC CDC (перехресне римування).

Строфа: сонет (дві катрени + два терцети)

Тема:

Єдність і взаємозв'язок світу через символи, відчуття та природу. Вірш передає концепцію "відповідностей" між різними сферами буття — звуками, запахами, кольорами, що є характерним для поетики символізму.

Ідея:

Природа є живим храмом, сповненим символів, які відображають глибші взаємозв'язки між явищами світу. Людина здатна пізнавати цей світ через відчуття, які поєднуються та резонують між собою.

Провідний мотив:

• Взаємозв'язок між матеріальним і духовним світом
• Гармонія природи та людини
• Синестезія (злиття різних сенсорних вражень)

Художньо-стильові особливості:

• Вірш побудований на принципі синестезії — переплетення різних відчуттів (запахи "звучать", кольори "мають запахи").
• Використання символів для передання взаємозв'язків між чуттєвими сприйняттями.
• Урочиста та медитативна тональність, що передає філософське осмислення реальності.

Композиція:

1. Перша катрена — природа як храм символів, крізь які проходить людина.
2. Друга катрена — концепція синестезії: запахи, кольори та звуки утворюють єдину гармонію.
3. Перший терцет — різноманітність ароматів, їхні асоціації з людськими емоціями.
4. Другий терцет — узагальнення: запахи мають містичну силу, вони здатні впливати на розум та почуття.

Художні засоби, стилістичні фігури:

• Метафора: "Природа — храм живий", "символів ліси"
• Епітети: "бентежні стогони", "густі ліси", "могуть єдиного єства"
• Анафора: "є… є…" (перелік запахів і їхніх характеристик)
• Порівняння: "свіжі запахи, немов дітей тіла", "липучі, як смола"
• Антитеза: поєднання ніжних і різких запахів, гармонії та хаосу

Образи та символічні образи:

• "Природа — храм" — символ таємничої гармонії Всесвіту
• "Символів ліси" — багатозначність реальності, яку можна пізнавати через чуття
• "Запахи" — метафора внутрішнього світу людини, її емоцій та переживань
• "Ладан, амбра, бензой" — містичні ароматичні речовини, що натякають на зв'язок із сакральним

Примітки та корисна інформація:

• Вірш є одним із найвідоміших у збірці "Квіти зла" (1857), що стала маніфестом символізму.
• Концепція "відповідностей" (correspondances) походить із містичних вчень та естетики романтизму.
• Бодлер одним із перших використав принцип синестезії в європейській поезії.
• У перекладі Дмитра Павличка збережено символіку та мелодику оригіналу, хоча деякі нюанси зміщено відповідно до української поетичної традиції.