Стендаль — Червоне і чорне (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: Епос (розповідна прозова форма) . Це великий епічний твір, у якому автор подає широке полотно життя французького суспільства.

Жанр: Соціально-психологічний роман . "Червоне і чорне" поєднує риси реалістичного соціального роману та глибокого психологічного роману, зосередженого на внутрішніх переживаннях героя . Також його можна вважати романом виховання (bildungsroman) і навіть частково історичним романом, адже події відбуваються на тлі конкретної історичної доби (Франція після наполеонівських воєн).

Напрям (течія): Реалізм (французький критичний реалізм XIX ст.). Роман Стендаля належить до реалістичного напряму: автор правдиво змальовує суспільство епохи Реставрації, показує типові характери у типових обставинах і критикує соціальну несправедливість та лицемірство панівних верств . Водночас у творі присутні елементи романтизму (образ сильного бунтівного героя, символіка, трагічний конфлікт особистості і суспільства) , що відображає перехідний характер літератури того часу.

Тема:

Трагічна доля талановитого плебея у Франції доби Реставрації – історія життя амбітного юнака низького походження (Жульєна Сореля), його конфлікт із консервативним суспільством і спроби піднятися на вершину соціальної ієрархії . Показуючи життєвий шлях героя, Стендаль одночасно змальовує життя трьох основних суспільних станів Франції після 1815 року – буржуазії, духовенства та дворянства .

Ідея:

Основна ідея твору відображена у назві "червоне" та "чорне", які символізують протилежні сили та життєві начала, що визначають долю героя . Автор протиставляє дух Наполеонівської епохи, революційний порив і щире почуття – умовно "червоне" – консервативно-клерикальному духу Реставрації, лицемірству й честолюбному розрахунку – "чорному". Через цю символіку Стендаль передає ідею конфлікту між живою пристрастю і революційними ідеалами та реакційною суспільною мораллю, що робить неможливою гармонію талановитої особистості з тогочасним суспільством. Такий конфлікт і прирікає героя на трагедію. (Примітка: Докладніше про символіку назви – у "Примітках" в кінці аналізу.)

Композиція, композиційно-стильові особливості:

• Структура. Роман складається з двох частин (двох томів), що охоплюють три етапи життя героя: провінційне містечко Верьєр, духовна семінарія в Безансоні та аристократичні кола Парижа . Події розгортаються лінійно, у хронологічній послідовності, без порушення часової послідовності чи ліричних відступів . Кожна частина показує новий соціальний шар і новий щабель кар'єри Жульєна, а композиція набуває характеру хроніки життя героя (недарма підзаголовок твору – "Хроніка ХІХ століття" ). Зав'язкою сюжету є приїзд Жульєна гувернером у дім де Реналя, кульмінацією – постріл Жульєна в пані де Реналь, розв'язкою – суд і страта героя .

• Оповідь і психологізм. Розповідь ведеться від третьої особи (автор-оповідач), однак значну роль відіграють внутрішні монологи та психологічні описи, що дозволяють заглянути у думки і почуття персонажів . Основна дія роману – внутрішня, психологічна – перенесена у душу героя: перед кожним важливим вчинком Жульєн детально аналізує ситуацію і свої почуття . Автор часто дає коментарі до думок і вчинків персонажів, підкреслюючи їхні приховані мотиви . Такий глибокий психологізм був новаторським для того часу і визначає стиль роману.

• Стиль і художні особливості. Стендаль поєднав у творі широку соціальну панораму (детально змальовано побут і звичаї різних верств – від провінційних міщан до паризької аристократії) з тонким аналізом особистості героя. Герої роману не ідеалізовані – вони показані з усіма чеснотами і вадами, правдоподібно, в дусі реалізму . Водночас наявні символічні елементи (протиставлення червоного і чорного, сни-передчуття, романтична екзальтованість Матильди тощо) – рисі романтизму, вплетені у реалістичну канву . Кожен розділ роману має епіграф – цитату з літератури чи документів – що відбиває головну ідею даного розділу . Мова роману вирізняється стриманістю і точністю; авторський тон іронічний та критичний щодо тогочасних порядків. Сам Стендаль називав свій роман дзеркалом епохи, наголошуючи на правдивості зображення (див. "Примітки" нижче) .

Сюжет:

"Червоне і чорне" має динамічний сюжет, побудований навколо злетів і падінь Жульєна Сореля. Експозиція: Жульєн – син бідного теслі – росте в провінційному містечку Верьєрі, де зневажається власною родиною за небажання працювати фізично і схильність до книжок . Зав'язка: Мер міста, пан де Реналь, наймає освіченого юнака гувернером для своїх дітей . У домі де Реналя Жульєн завойовує повагу і… любов: розвиток дії починається з роману Жульєна і пані де Реналь. Попри муки сумління, Луїза віддається пристрасті. Та їхнє щастя недовге – містом ширяться чутки, і, отримавши анонімного листа про зраду дружини , пан де Реналь виганяє гувернера. Щоб уникнути скандалу, за порадою абата Шелана Жульєн вступає до семінарії в Безансоні, хоча священницького покликання не має . У семінарії він стикається з ворожістю та лицемірством духовенства(його виділяють розум і начитаність, чого не прощають однокурсники) .