Луїс де Гонгора — Галерник (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: лірика

Жанр: елегія (лірична балада)

Напрям, течія: бароко

Тема:

Страждання іспанського невільника, прикутого до весла на турецькій галері, його роздуми про батьківщину, кохання та долю.

Ідея:

Невільництво не лише фізично поневолює людину, а й руйнує її дух, проте навіть у найтяжчих обставинах надія на кохання та спогади про батьківщину залишаються живими.

Провідний мотив:

• Туга за втраченими свободою і коханням
• Вірність батьківщині
• Страждання і сила людського духу

Художньо-стильові особливості:

• Величний стиль, характерний для бароко
• Контрастність образів (вільне море – закутий невільник)
• Урочисті звертання, риторичні запитання




Композиція:

1. Опис ув'язненого галерника – зображення його прикутості до весла
2. Звернення до моря – сподівання почути відповідь про кохану
3. Роздуми про невільництво та випробування – десять років у кайданах
4. Несподіваний наказ – жорстка реальність, що перериває роздуми героя




Художні засоби, стилістичні фігури:

• Метафори: "ти могло б південні води перлами перевершити" (плач коханої порівнюється з коштовностями)
• Алегорія: море як символ батьківщини та спогадів
• Риторичні запитання: "Про дружину принеси ти вістку?"
• Епітети: "славний береже і чистий", "криваве море"
• Гіпербола: "Перлами перевершити" (сльози коханої настільки рясні, що могли б замінити перлини)




Образи та символічні образи:

Дивіться також
• Галерник (повний текст) ▲ читається менше, ніж за хвилину
• Біографія Луїса де Гонгори
• Галерник – уособлення поневоленої людини, яка, попри страждання, не втрачає віри
• Море – символ свободи, ностальгії, батьківщини
• Ланцюги, весло – символ неволі та важкої долі




Примітки та корисна інформація:

• Луїс де Гонгора – один із найяскравіших представників іспанського бароко.
• У 16–17 століттях багато іспанців потрапляли в полон до турків і ставали гребцями на галерах.
• Поема відображає типові барокові теми: протиставлення величі й страждання, долі й надії.




Стислий переказ:

Іспанський невільник, прикутий до весла на турецькій галері, нарікає на свою долю. Він звертається до моря, яке омиває береги його батьківщини, і просить розповісти йому, чи оплакує його дружина. Він страждає в неволі вже десять років, але навіть це не змогло вбити його сум. Його роздуми обриваються різким наказом наглядача, який примушує його знову взятися до важкої роботи.