Літературний рід: лірика;
Жанр: верлібр, лірико-епічна поезія;
Напрям, течія: модернізм, екзистенціалізм, література Голокосту;
Віршовий розмір: верлібр (вільний вірш, без усталеної метричної схеми);
Римування: відсутнє; Поезія Пауля Целана "Фуга смерті" написана верлібром, що означає відсутність традиційної ритмічної структури та римування. Це створює ефект хаотичності, пригніченості та безнадії, що відображає тему Голокосту. Також у вірші немає розділових знаків, що підкреслює його потік свідомості та невідворотність жахливих подій.
Строфа: відсутня чітка строфічна організація, текст подається єдиним потоком;
Тема: Голокост, масові вбивства євреїв, трагедія людства, що знищує саме себе;
Ідея: засудження нацистських злочинів, усвідомлення нелюдяності масового винищення, пам'ять про жертви Голокосту;
Провідний мотив: смерть як неминуча реальність жертв нацистського терору, знецінення людського життя;
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Метафора: "Чорне молоко світання" – символ смерті, яка стала повсякденною реальністю;
- Рефрен: "ми п'ємо і п'ємо" – підкреслення безкінечного повторення жаху та приреченості;
- Анафора: повторення "Один чоловік живе в хаті" – створює моторошну циклічність;
- Антитеза: "золотиста коса Маргарито – попеляста коса Суламіф" – контраст між німецькою жінкою і єврейською дівчиною, символізація життя та смерті;
- Безсполучниковість: відсутність розділових знаків посилює враження безперервності та безвиході.
Образи та символічні значення:
- Чорне молоко світання – символізує смерть, що пронизує щоденне життя;
- Маргарита та Суламіф – образи з німецької та єврейської культури, що символізують протиставлення жертв і катів;
- Смерть – майстер з Німеччини – персоніфікація нацистського терору;
- Могила в повітрі – символ газових камер, де євреї знаходили свою смерть.
Стислий переказ сюжету. Фуга смерті скорочено
Вірш описує реалії Голокосту через метафоричні та символічні образи. Ліричний герой – узагальнений образ жертви, яка змушена "пити чорне молоко світання" – жити в умовах постійного терору. Вірш показує жорстокого нацистського коменданта, який грає зі "зміями", пише накази та командує розстрілами. Його накази супроводжуються музикою, що підкреслює жахливий контраст між смертю і примусовими розвагами.
У фіналі образ смерті набуває завершеності – вона постає майстром з Німеччини, що влучає точно у своїх жертв. Лейтмотив "золотиста коса Маргарито" і "попеляста коса Суламіф" розкриває контраст між життям і загибеллю, між тими, хто вижив, і тими, кого було знищено. Вірш наголошує на невимовній жорстокості нацистських злочинів і їхній невідворотній тіні, що лягає на історію людства.