Астрід Ліндгрен — Пеппі Довгапанчоха (характеристика та аналіз героїв твору)

Пеппі Довгапанчоха. 9-річна дівчинка, яка мешкає сама у старому занедбаному будинку. Пеппі може робити усе, що хоче: спати з ногами на подушці і з головою під ковдрою, задкувати дорогою додому, їсти те, що подобається. Дівчинка неймовірно сильна і спритна, може нести власного коня, може виступити в цирку краще за артистів, може врятувати інших дітей від хуліганів, навіть сама захищає свій дім від грабіжників. Читачів захоплює фантазія і оптимізм Пеппі, її здатність з легкістю сприймати події, знаходити вихід із ситуацій, наявність власної думки щодо кожної ситуації. У розправах Пеппі Довгапанчоха немає ані злості, ані жорстокості. Вона на рідкість великодушна зі своїми переможеними ворогами: осоромлених поліцейських вона пригощає щойно спеченими булочками; а злодіїв, що вдерлися до її будинку, нагороджує золотими монетами.

Цитати: "Пеппі була дуже дивна дитина. А найдивніше в неї те, що вона була напрочуд дужа. Така неймовірно дужа, що жоден поліцай на світі не зрівнявся б із нею силою. Вона могла б підняти навіть коня, якби захотіла. І Пеппі таки підіймала коня. Вона мала власного коня — купила його за одну зі своїх золотих монет того самого дня, як прибула додому, до вілли "Хованка", їй завжди хотілося мати коня…", "Ось який вона мала вигляд: морквяного кольору волосся, заплетене у дві цупкі кіски, що стирчали, мов палички, ніс картоплинкою, весь поцяткований ластовинням, великий рот із білими здоровими зубами. А вбрана вона була просто-таки химерно. Пеппі сама пошила собі сукенку. Сукенка мала бути блакитною, та блакитної матерії не вистачило, тому Пеппі в кількох місцях подоточувала червоні клапті. На довгі, худі ноги вона понатягала довгі панчохи — одну руду, другу чорну, а чорні черевики були рівно вдвічі довші за її ступні. Ці черевики тато купив дівчинці на виріст у Південній Америці, і ніяких інших черевиків вона не хотіла носити".

Томмі та Анніка Сетергрени. Брат і сестра, які були сусідами і друзями Пеппі. Ці діти були дуже чемні, гарно виховані й слухняні. Їм хотілося мати друзів, і з появою Пеппі це бажання здійснилося. Томмі й Анніка при першому знайомстві з Пеппі були вражені її зовнішнім виглядом, поведінкою, мавпеням, розповідями про далекі країни і мандри.

Цитати: "Обоє вони були дуже чемні, гарно виховані й слухняні. Томмі ніколи не кусав нігтів і завжди робив те, що загадувала мама. Анніка не вередувала, коли їй чогось не давали, і завжди була, мов лялька, у своїх гарно випрасуваних ситцевих сукенках, яких ніколи не бруднила. Томмі й Анніка мирно гралися у своєму садку, але часто їм хотілося мати якихось друзів…"

Пані Сетергрен. Матір Томмі та Анніки. Якось запросила Пеппі у гості, і дівчинка поводилася не надто виховано.

Поліцейські. Приходили забрати Пеппі в дитячий будинок, та коли дівчинка почула, що там не можна тримати коней і мавп, відмовилася. Поліцейським довелося лазити на дах, потім Пеппі винесла їх за хвіртку. Після побаченого вони вирішили, що Пеппі не годиться для дитячого будинку.

Блюм і Шибайголова Карлсон. Небезпечні злодії, які вирішили пограбувати Пеппі. Коли вони вночі хотіли забрати торбу з монетами, Пеппі влаштувала їм справжні випробування. Вона зв'язала їм руки й ноги, потім змусила танцювати з нею твіст.